Твір «Весняні квіти»
З настанням весни природа оживає. Тане сніг, повертаються перелітні птахи, земля вкривається зеленою травою. Навесні зацвітають усілякі квіти - спочатку проліски, потім кульбаби та конвалії, тюльпани, нарциси, а в травні розпускаються пишні півонії та розкішні троянди. Більш того, цвітуть у садах дерева й кущі, що влітку й восени радуватимуть нас стиглими та смачними плодами.
Навесні квіти повсюди - на доглянутих клумбах, галявинах у лісі, вони ростуть навіть з тріщин в асфальті. Ось ціла полянка кульбабок - маленькі яскраво-жовті пухнасті квітки розкриваються назустріч весняному сонця. А ось у кого-то в саду ціла плантація різнокольорових тюльпанів - червоних, рожевих, жовтих ,білих, різного розміру та форми, гладенькі та бархатисті, в смужку, із рваними краями... Кожна квітка пахне по-особливому, і повітря навколо наповнюється їхніми солодкими ароматами, які підхоплює вітер і розносить навкруги.
Мені особливо до душі густі лози троянд, які обплітають арки та паркани. Їх кущі густо усипані пишними запашними квітками. Троянди бувають різні - насичено-жовті, незвичайні рожеві, білосніжні. А до Дня Перемоги всюди зацвітає бузок. Його високі кущі зверху і з боків усіяні суцвіттями, що складаються з безлічі дрібних квіточок. Запах у бузку дуже яскравий і насичений.
Весняні квіти красиві та різноманітні. Вони справжня окраса природи, її святкове вбрання.
<span>
Read more: <span>http://ycilka.net/tvir.php?id=520#ixzz451x0TksQ</span></span>
Сказку о царе Салтане и о князе Гвидоне написал Александр Сергеевич Пушкин. Он старался для нас, для всех читателей, вкладывал в это произведение всю свою душу чтобы нас этим порадовать!
Я бачу в майбутньому їх відомими і хоробоими козаками, які не будуть боятись постояти за рідну землю. Ними пишатиметься народ. Вони будуть передавати в майбутнє всі ті вміння, які колись у дитинстві їм давав козак Швайка
