Герой твору Б. Харчука «Планетник» повсякчас прагне довести людям свою щирість, доброту, чуйність, але вони не завжди її сприймають. Всі життєві негаразди люди пов'язують з Планетником — представником, на їх думку, нечистої сили. Сам герой твору, перебуваючи в ув'язненні, не страждає від того, що його спалять; Планетник жалкує через те, що не встиг злетіти у небо, не встиг... пізнати більшого, щоб і далі творити добро на благо інших.<span>Для Планетника головним у житті є: любов до людини праці, сам він «ніколи не мав вільної хвилини: гнали на панщину, і він йшов, як не з косою, то з ціпом,- косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував в лісі дубки, кленочки, яворкі і тикав їх, де було місце: навколо будинку, край вулиці, біля криниці. Взимку возився з гноєм, розносив його на город і на полі. Коли втомлений, розтирав снігом руки та обличчя - вони горіли як жар. Ще й не пахло нирками, готував живці, ховаючи їх у погребі. А з теплом ощипывал дички. Хто просив, нікому не відмовляв». За допомогою цього образу Борису Харчуку вдається виховувати почуття поваги, любові до природи, її краси; прагнення робити людям добро, надавати безкорисливу допомогу.</span>
Я дуже люблю своїх батьків за те, що вони подарували мені життя, виховали в теплоті і турботі, допомогли стати на ноги, навчили і підтримали. Я дуже поважаю їх і маю наміри віддячити своєму татусю і ненці, коли вони вже потребуватимуть моєї допомоги. Я ніколи не зможу переоцінити їх роль усвоєму житті, тому що вони віддали все найкраще, що мали - час, любов, доброту, свою радість - мені. Під їх пильним наглядом я навчився не допускати багатьох помилок і дійсно прислухатись до порад близьких. Батьки ніби янголи охоронці вкривають мене від всіх незгод і негараздів, завжди знаходять, як розрадити в хвилини смутку і як розділити зі мною мої радощі, успіхі і досягнення. Я ніколи не забуду рідної святині батька й ненькі і буду мати за найвищу нагороду віддячити їм за все<span>Ⓐ</span>.
<span>1) У творі "Різдво" Богдан-Ігора Антонича багато символічних та метафоричних образів : сани є українським аналогом ясел - "</span><span>Народився бог на санях", </span>лемки у творі є аналогами вохвів - "Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий", золотий горіх - символ нового життя, а місяць є симолом батьківщии - "У долоні у Марії <span>місяць — золотий горіх" </span>2) Осип Турянський поклав історичний матеріал Першої світової війни у своєму творі "Поза межами болю". Також, приділив велику увагу людським почуттям та вічним цінностям. <span>
