1. { }, { ], [ і ]
2.[ ], [ і ],[ ],[ ],що[ ]
<span>Свіжі стиглі, тільки зірвані яблука, принесла мама в хату одного осіннього дня. Наливні червонобокі так і манять. Яблука ті пахнуть медом, турботою, материнським теплом, запахом диму від осінніх кострів, пахнуть осінню. На їхній запах злітаються бджоли, джмелі, тільки встигай відганяти.
Виросту, покину батьківську домівку, але яблука завжди для мене будуть пахнути медом, як того дня. А я буду згадувати маму, яка ці яблука принесла.
</span>
Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з (імя), якого всі друзі називають (імя). Мама кілька разів спробувала поправити нас: «Чому (імя)? Хоча б (імя)». Але залишалося звичне: «(імя)».
Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: (імя) на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, так було раніше. Зараз усі погодилися з цією дружбою.
<span>(імя) — відмінний друг, у нас спільні захоплення, нам подобаються однакові фільми, особливо мультики, але ми зовсім різні. Я до дівчаток ставлюся, як і до хлопчиків, а він закоханий у сусідку Галю. Мені це незрозуміло, але я намагаюся робити вигляд, що все нормально. Ще: Диня абсолютно не любить Читати і взагалі вчитися. Коли підходить час робити уроки, він може заплакати. Для нього що англійська, що російська, що українська — усі мови, як іноземні. А взагалі він допитливий хлопець, і з задоволенням слухає мої перекази прочитаних книг. Ми обоє захоплюємося різними хімічними дослідами, найчастіше потай від дорослих. Одного разу під час такого досліду щось вибухнуло в руках у Дині. Йому дуже обпекло обличчя, довелося викликати «Швидку». У лікарні довго допитувалися: «Як це сталося?» І мій друг твердо відповідав: «Упав ненавмисно в багаття». Його дід жахливо злився: «Дивися, просто як на допиті». Але Диня стояв на своєму. Спочатку обличчя страшенно нагадувало печене яблуко, і це його дуже тривожило. Але все закінчилося благополучно: обличчя стало гладеньким і навіть кращим, ніж було. А головне — Диня зумів довести, що він чудовий друг. Адже хто знає, як би все обернулося, коли б він видав мене і нашу справу. </span>
Іменник- це частина мови яка відповідає на питання хто? що? і називає предмет. кома це розділовий знак припинання який для розчленування тексту відповідно до його власьивостей
Транскрипция слова: [й’ащ’ирка] я — [й’] — согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий
—
[а] — гласный, ударный
щ — [щ’] — согласный, непарный глухой, непарный мягкий, шипящий
е — [и] — гласный, безударный
р — [р] — согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый
к — [к] — согласный, парный глухой, парный твёрдый
а — [а] — гласный, безударный В слове 6 букв и 7 звуков.
