Подножье холма считается явление природы.
Ромашка має сильний ароматний запах. Росте невеликими заростями або групами на подвір’ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Ромашку використовують у фармацевтичній промисловості для виготовлення ліків, а також як декоративну квітку. Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в’яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.
 Опис квітки в художньому стилі
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги. Ростуть ромашки усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Досить часто ця квітка нагадує перехожим про красу природи.
1.Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова.
(В. Солоухін)
2.Я дуже люблю ... народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку.
(Л. Толстой)
3.Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце.
(Г. Лаубе)
4.Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову.
(Карл Маркс)
5.Рідна мова - мати єдності,
батько громадянства і сторож держави.
(Мікалоюс Даукша)
6.Мова – це глибина тисячоліть.
(М. Шумило)
7.Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.
(Іван Огієнко)
8.Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх.
(Олесь Гончар)
9.Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.
(Олександр Олесь)
10.Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування.
(Іван Огієнко)
^_^
Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще.
Людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. Але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування.
Я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. Сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. Звичайно, для цього потрібен час. Прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови Всесвіту. Тому слово за науковцями.
А що ж залишається пересічному громадянинові? Чекати, поки прийдуть кращі часи? Мабуть, це було б набагато простіше.
Сучасне життя гостро ставить перед людьми одвічну проблему духовності. Тільки тоді, коли пануватимуть загальнолюдські цінності: гуманізм, відданість Батьківщині, вірність ідеалам — люди будуть прагнути до оновлення світу, а отже, і до його поступального розвитку.
Я хочу, щоб наш світ був радісним, дарував щасливі роки життя. Що є прекраснішим за квітучий сад nam-сні? Він щедро зачаровує своєю красою, таємничністю і дарує надію на краще майбуття.
Саме таким я бачу світ: квітучим, щасливим, оновленим!
