Це речення розповідне не окличне не питальне має дві граматичні основи
Післявчора, вчора ,сьогодні ,Завтра ,післязавтра.
Я/го/да - яго-да;
О/рач - орач;
Мрі/я - мрія;
Зу/мі/ю - зу-мію;
О/лі/вець - олі-вець;
Місь/кий - місь-кий;мі-ський;
П'ят/над/ця/тий;
А/зі/я - Азія;
Виш/ня - виш-ня;
О/бе/ріг - обе-ріг.
Я завжди подорожую з метою. І так я досягаю перемоги. Я знаю, що коли ти подорожуєш без мети-подорожувати стає нудно. А коли ти розумієш що ти йдеш у подорож нізачим ти збиваєшся з пантелику.
Я завжди подорожую з метою!
Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними.
<span>Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. </span>
<span>Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже прошепотіла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». </span>
<span>Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.</span>
