Цвіт - корінь,
інн - суфікс,
я - закінчення
Називний пожовклий сад
родовий пожовклого саду
давальний пожовклому
орудний пожовклим садом
місцевий. на пожовклому саду
Я пам'ятаю, що я робив багато поганих вчинкі звіснож мені за них було соромно. найбільш поганий вчинок в мене трапився у 5 класі до мене підійшоа хлопчик і сказав ,що я боягуз, але я недумаючи його вдарив тому що я хлопчик і маю за себе заступатися. Звіснож я отрима непереливки від батьків але я недав себе образити.
Запасти,постати,настати,наступити.
1. Посилала мене мати до криниченьки: "Принеси ж, моя доню, та водиченьки". 2. Стелися, барвинку, низенько, присунься, козаче, близенько. 3. Покинь, Байдо, байдувати, сватай мою дочку та йди царювати. 4. Куди йидеш, од"йижджаэш, сизокрилий орле, а хто ж мене, молодую, до серця пригорне?
Звертання в реченни виддиляэться комами. В усний народний творчости звертання, як правило, вживаэться у давальному або родовому видминку, як-от: "Йидьмо, Галю, з нами, з нами, козаками". В повсякденному вживанни розповсюджений називний видминок об"экта чи суб"экта, до якого звертаються, або особлива форма, т.з.Клична форма: Мариэ Иванивно, Петре Яковичу.
Од"йижджаэш - йидеш,
сизокрилий - з сирими крилами,
пригорне - притисне, обийме.