Учень: 5букв, 4
звуки, 2 склади, 2 приголосних і 2 голосних звуки.
Зажурився козак у неволі і тяжко стало йому жити .
Не воля , а сім"я и товарищі були в нього на умі .
<span>
На мою думку, без минулого немає й не може бути майбутнього.
Ідучи стежкою життя, ми озираємося назад, щоб пригадати все те хороше, що було
колись, і ставимо перед собою ціль – зробити так, щоб таких моментів було
якомога більше в майбутньому .
Наприклад, я займаюся плаванням. Перше досягнення мені далося нелегко. Це було
третє місце на змаганнях, але я добре запам’ятала ті відчуття. Вони допомагають
мені знову й знову йти до перемоги й отримувати її, мобілізувати всі
сили. Тому ось уже три роки поспіль я втримую перше місце серед учасників мого
віку.
Завдяки минулому, люди вчаться на своїх помилках, намагаючись уникати їх у
подальшому житті. Знання історії дає нам можливість ураховувати досвід
минулих поколінь. Це велике надбання, яким ні в якому разі не можна
нехтувати. Народ, який не знає своєї історії, легко перемогти й
знищити.
Прикладом може слугувати кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні».
Німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові, що українці –
єдиний народ, який не вивчає свою історію, тому його легко перемогти.
Олександра Довженка понад усе хвилювала проблема вивчення українцями історії
рідного краю: ніхто не хотів учитися на історичному факультеті, професорів
заарештовували, студенти знали, що історія – це паспорт на загибель. Усе це –
наслідки тоталітарної системи, які не мають права на майбутнє.
Отже, ідучи до майбутнього, ми повинні оглядатися в минуле, обов’язково
враховувати його позитивний досвід, уникати помилок і поразок .
</span>
<span>
Сорока. Произведение рассказ с элементами описания
</span><span>Я
люблю наблюдать за животными в лесу, или зоопарке. Они очень смешные, и
порой можно увидеть забавные сюжеты даже на дворе, или на улице. Из
окна нашей кухни хорошо видно двор и большую лужу, которая осталась
после дождя. Я иногда люблю стоять возле окна и смотреть на то, что
створится в дворе. Однажды я заметила на ветке дерева красавицу сороку.
Птица, не прекращаясь, чистил себе перышки и отряхивалась. Я долго на
нее смотрела, устала и пошла заниматься математикой. Через пятнадцать
минут я подошла к окну и увидела все ту же сороку, которая все еще
чистилась и отряхивалась. Она сидела на изгороди и все время хотела
взлететь на землю, но прохожие пугали ее. Птица не отлетала далеко, к
ней по желанию можно было дотянуться рукой. В конце концов двор опустел.
Сорока взлетела с изгороди, чинно подошла к луже. Неожиданно птица
погрузила голову в воду и потом вынырнул. Сорока начала купаться! Она
сначала погружать в воду голову, а потом уже все тело. Казалось, сорока
училась нырять. Сполна набарахтавшись в грязной воде, птица отлетела.
Еще некоторое время она прыгала по дереву, подставляя мокрое перо под
лучи солнца. Раньше я и не подозревала, что сороки купаются. В скором
времени лужа высохла, купаться стало негде, и я больше не видела эту
сороку.</span>
А) Одинадцять годин дві хвилини
Б) До шістдесятиріччя ювіляра
Г) Стоголосий заклик