Безводний.безрадісний.безхмарний.безкрайній.безшумний.беззвучний.беззубий.
Казати-казали-переказала
Ходити- ходила-ходив-ходили
1. <span>Пiсня солов'я - солов'їна пісня.
Хлiб iз жита- житній хліб.
Кора дуба- дубова кора.
Плаття iз шовку- шовкове плаття.
2. </span><span>У синьому небi. (чоловічий рід, місцевий відмінок однини)
Осiннього ранку. (чоловічий рід, родовий відмінок однини)
У порожньому коридорi. (чоловічий рід місцевий відмінок однини)
Художнього фільму (чоловічий рід, родовий відмінок однини)
3. Київський, тернопільський, козацький.</span>
Ответ:
Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними.
Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. "Зараз дійде черга й до мене", — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом.
Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже прошепотіла: "Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею".
Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
