Цього літа я читала багато книжок,але найбільше мені сподобалася книга Всеволода Нестайка «Тереодори з Васюківки». Це пригодницька книжка, яка розповідає про двох друзів, Яву Реня (Іван Рень) І Павлушу Завгороднього, та їхні пригоди. Ця книжка мене багато чому навчила, зокрема, як бути справжнім другом. Мій улюблений розділ в цій книзі «Тереодори із Васюківки», а улюблена розповідь про те, як Ява відправився на безлюдний острів і його друг Павлуша назвав його Робінзоном Кукурузо. Тому що я ніби читаю одразу дві книги «Тереодори із Васюківки» і «Робінзон Крузо». Найбільше мені запам’ятався третій розділ цієї книжки, тому що там Ява і Павлуша посварились, але незважаючи на це, коли в їхньому селі була повінь,то Павлуша врятував Яву від загибелі. В той день Ява поліз в затоплений будинок баби Мокрини, яка дуже вірила в Бога і в неї була цінна ікона. І коли хлопець потрапив у хату, він за щось зачепився і ніяк не міг вибратись. Хлопець захлинався і втрачав свідомість, але тільки Ява закрив очі, як на допомогу йому прийшов Павлуша.
Це був вияв справжньої дружби, коли хлопець готовий був заради друга віддати навіть власне життя. Коли повінь скінчилась, вони разом із Павлушею повертались додому. Ява зрозумів, що пошкодив ногу, та друг не залишив його у біді, а поміг дійти додому. Привів медсестру, хоча після повені це було дуже важко зробити, тому що багато людей потребували допомоги. Павлуша майже не відходив від Яви, аж поки друг не видужав.
<span>Усі розділи і розповіді цікаві по-своєму. «Тереодори з Васюківки» дуже цікава і захоплююча книга. Рекомендую, ні, навіть закликаю: прочитайте цю книгу! Повірте, ви багато зрозумієте про дружбу, посмієтеся разом із Явою і Павлушею, разом з ними переживете всі пригоди, так як це сталося зі мною. </span>
Живописная техника, использующая специальные акварельные краски, при растворении в воде образующие прозрачную взвесь тонкого пигмента, и позволяющая за счёт этого создавать эффект лёгкости, воздушности и тонких цветовых переходов. Акварель совмещает особенности живописи и графики.
За життя Тарас Шевченко був видатною і яскравою особистістю.
Сам той
факт, що він народився і виріс у багатодітній сім’ї селян-кріпаків і ще
дитиною проявив надзвичайний потяг до знань і талант митця-художника та
поета, свідчить про те, що цю людину подарував українському народові сам
Господь. Визначні українці вважають, що Т. Шевченко вивів нас із
феодального рабства і царської неволі до рівня державної нації. Він –
наш пророк і провідник. Серед найвідоміших митців світу не знайдеться
іншої людини, яка б вийшла із самих низів суспільства і досягнула
духовних вершин. Т. Шевченко творив в умовах жорстокого тиску і
переслідувань з боку царського режиму. В той же час його творчість
отримала визнання в найвищих світських колах імперії. Він здійснював
екскурси в далеку історію європейських країн, співставляв тодішні події з
українськими реаліями в умовах жорстокої цензури і сваволі царських
спецслужб. У своїх численних творах відновлював історичну правду й
справедливість українців. Філософія його життєвої позиції полягала у
визволенні України й українців з імперського гніту. Тарас Шевченко
оспівував лицарів національного духу, великих діячів козацької доби
всупереч прагненню імперської влади швидко стерти з пам`яті народної
навіть згадку про ті часи та події, про тих героїв. Його талант, даний
Всевишнім, а також творча праця впродовж всього життя спричинилися до
формування життєвої позиції всіх наступних поколінь борців за волю
України. Пам’ятники Шевченкові споруджено в багатьох країнах світу.
Також твори його перекладені мовами провідних держав і народів.
Минуло 197 років від народження Тараса
Шевченка. Але, читаючи його твори «Кавказ», «Неофіти», «Мазепа»,
«Гайдамаки», «Берестечко» та ряд інших, приходимо до висновку, що він
писав немов про наш час. Згадаймо, як оцінив Шевченко наслідки страти
Гонти і Залізняка: «…над дітьми козацькими поганці запанували». Чи не
так сталося після вбивств сучасних лідерів, провідників і героїв?
Нагадував Т. Шевченко й кожному з нас про необхідність вистояти в умовах
лихоліть і скрути, бо «не вмирає душа наша, не вмирає воля, і неситий
не виоре на дні моря поля» і закликав: «Борітеся – поборете, вам Бог
помагає, за вас правда, за вас слава і воля святая».
Читаймо, шануймо і любім духовного батька всіх українців – Тараса Григоровича Шевченка!
В інтернеті найдите в браузере обязательно будет проверено
В лесу рождается оленёнок Бэмби - сын короля. Но его мама умирает от выстрела охотника. Отец начинает заниматься сыном, который вскоре попадает в передрягу из-за своей возлюбленной, но выходит победителем. Спустя время у них рождаются дети.