Благородство Федька і
підлість Толі.
Федько врятував Толю, допомігши йому з крижини вибратися на берег. А
потім, бачачи переляканого Толю, може, вперше збрехав, взявши на себе
вину.
Толя ж тулився до матері, яка милувала його і жаліла. Він сказав, шо
Федько штовхнув його на кригу. Через Толю покарали безвинного Федька,
через Толю Федько застудився і помер. А Толя ше у бідної Федькової
матері виманив чижика.
Моє ставлення до хлопців.
Мені подобається Федько своєю правдивістю, відвертістю, готовністю
прийти на допомогу у скрутну хвилину. Шкода, шо він помер. А байдужий до
чужого горя безсердечний і брехливий Толя живе.
1)Удень спить, а як ніч прийде – на огонь летить.
2)Восени намистом рясним вона віти прикрашала.
3)Як весна – красна настала, ягідок уже не стало.
4)Без окраси залишилась ти, красуне, не даремно.
5)Взимку пташок годувала намистинками, напевно.
Славко – борець, йому нічого не дістається легко. Абсолютно нічого. Й у навчанні, й у спілкуванні. За все йому доводиться платити, він безперервно пізнає себе і світ, удосконалює свої вміння постійно пробує щось нове, шукає свій шлях. Він сміливо йде у печери і захоплюється спелеологією, тоді починає тренуватися на шпагах. Але внутрішнє бурхливе життя цієї людини лишається непоміченим його оточенням.Певно, лише батьки розуміють свого сина, впускають його у своє доросле коло, усвідомлюючи, що і далі на Славка чекає не менше випробувань.<span>Це такий хрест, який доводиться змалку нести хлопцю, але врешті-решт, він виростає гідним, хоча це дуже нелегко. Найбільше випробування Славка – щастя Юлька, якому, на його думку, все дістається легко без будь-яких зусиль. І це причина, чому Славку застить очі образа на світ, в якому одним доводиться важко працювати, а іншим все підноситься на тарілочці з синенькою смужечкою...</span>
Нет не нужен это было старое время когда он был нужен
Я вроде знаю продолжение но надо вспомнить.
Они начали сорится кто из ниг самый главный в слове и кто из них важнее.
Точно продолжение я не помню. У нас это было в книжке написано
