“МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА” ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА “Місце для дракона” цитатна характеристика дракона Грицька, Пустельника та князя з твору Юрія Винничука “Місце для дракона” цитатна характеристика князя «Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи…». Князь «оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій» «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите». Князь так плекав сни про «війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених» «Спокій і затишок запанували в князівстві, і полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність. Здавалося, всі люботинці тільки для того й живуть, щоб виспатись, і якщо не закинули вони ще своїх ремесел та господарок, то тільки тому, що, не забезпечивши здорової їжі, не мали вони й здорового сну». «Раніше князь утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його» «Ти диви! Господи, чим я віддячу тобі за ласку твою? – вклякнув під образами й помолився, а як устав з колін, то радість світилася в його очах, а плечі розправилися, наче й не згорблювалися ніколи. Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з драконом – святе діло. Тут народ валом повалить. Проти цього лицарі не встоять. Я впевнений, що вони тільки-но цюю вість зачують, враз усі бенкети закинуть, за мечі візьмуться та жирок позганяють.»
Колись давно люди не знали що таке осінь.Зима постійно випереджала осінь.Та ось одна дівчинка побачила Осінь. Чомусь Осінь плакала.І маленька дівчинка спитали її чому,і Осінь розповіла їй.Разом вони побороли Зиму.І тоді Зима дозволила Осені з'явитися на Землі.Та дівчинка стала допомагати Осені у її важкій праці.Так наступного дня люди дізналися про Осінь...
Нюховий образ- <span>немає<span>
Слуховий образ-</span></span><span> Спів солов’їв, тихий шелест трав, щебетання дібров.</span><span><span>
Зоровий образ-</span></span>Колір ранкової зорі, цвіт росянистої доріжки, зелені
луги, блакить очей.<span>
</span>
Испытания юного капитана (по роману Жюля Верна «Пятнадцатилетний капитан») Древний философ Вергилий говорил: «Отважным судьба помогает…». Примером этого является роман Жюля Верна «Пятнадцатилетний капитан».
В своей книге французский писатель рассказал о чрезвычайных приключениях юного Дика Сенда и его друзей в открытом море и трущобе тропической
Африки. Герои книги прошли невероятно трудный и длинный путь - от берегов Новой Зеландии к Калифорнии. Они преодолевали на своем пути и океанские пространства, и африканские джунгли, населенные дикими племенами людоедов и злыми хищниками.
Эти люди не были профессиональными моряками или опытными путешественниками. Мисис Уэлдон и ее пятилетней сын попали в беду, ей не на кого было рассчитывать, кроме
Дика Сенда, пятнадцатилетнего юноши, который служил младшим матросом на корабле ее мужа. И Дик Сенд понял это, и оправдал доверие более взрослых людей. После гибели экипажа «Пилигрима» ему пришлось стать капитаном шхуны и взять на себя ответственность за жизнь миссис Уэлдон и ее малолетнего сына и стать капитаном своей небольшой команды после того, как шхуна разбилась об рифы, а ее пассажиры оказались в трущобе тропической Африки.
Немало испытаний выпало на их судьбу. Но тяжелее всего было пятнадцатилетнему капитану, так как от его действий, его решений зависели судьба и жизни людей, которые доверились ему. И он оправдал их ожидания. Дик Сенд «был уже почти мужчиной в ту пору, когда его ровесники еще оставались детьми» пишет о нем Жюль Верн. Сын неизвестных родителей, который вырос в воспитательном доме, мальчик еще в детстве твердо решил «выбиться в люди» своими силами. «Трудная работа моряка уже подготовила его к жизненным битвам».
Автор пишет, что «у него было лицо человека не только сильного, но и отважного». Отважный человек сначала думает, а потом действует. «Отважным», а не просто храбрым почти всегда улыбается судьба» вслед за Вергилием повторяет Жюль Верн. Дику Сенду пришлось думать о многом, когда он один уцелел из всего экипажа шхуны и остался капитаном. Ведь он не успел еще усвоить всех премудростей морского дела.
Ему приходилось полагаться во многом на интуицию, естественную сообразительность, наблюдательность. Даже через несколько лет, когда Дик получит диплом настоящего капитана, его будут мучить укоры совести: «Если бы на борту «Пилигрима» я знал все то, что должен знать настоящий моряк, скольких несчастий удалось бы избежать!»
Но в том и заключается заслуга юноши, что он, не имея ни достаточных знаний, ни опыта, с честью справился с возложенными на него судьбой обязанностями капитана и вывел свою «команду» из всех испытаний с минимальными потерями. Сам Дик Сенд и не подозревал, что «сделал что-то такое, что называют блестящим подвигом». Его решительность, мужество, твердость сделали из него настоящего героя.
А усердие и трудолюбие помогли получить необходимые знания и диплом капитана, уважение людей. Но по характеру Дик оставался простым и скромным юношей. Ведь он только начинал трудный путь настоящего капитана одного из кораблей Джеймса Уэлдона.
Дорогий Іване, я знаю як тобі зараз важко, але не потрібно опускати руки, адже життя продовжується. Раджу тобі насолоджуватися красою Буковини: її лісів, струмочків, кожним подихом цього чистого, мов сльоза повітря. Це все допоможе тобі хоч трохи забути про ту тугу, що ти відчував, коли дізнався, що єдина твоя кохана людина померла. Бажаю тобі здоров'я, любові, добробуту. Може, колись я приїду погостювати до тебе, і ми разом зможемо поговорити душа в душу.На все добре.
