як я створюю прикраси
Створювати прикраси це моє хобі. Моя бабуся теж полюбляла це робити, потім мати і тепер я .
Це кропотливий процес але результат вражає. Але нічого не буде якщо не постаратися, тому коли я роблю прикраси я вкладаю частинку своєї душі й любові до праці.
Моя мама навчила мене робити ці прикраси ще коли я була маленька . Вчилась я швидко тому в мене виходили прикраси кращі навіть за мамині. Мама побачивши мій потенціал віддала мене на гурток по плетінню браслетів і намист. В гуртку я теж добре працювала і якщо щось не виходило я переробляла. В мене вдома назбиралося дуже багато прикрас і я вирішила подарувати їх своїм подругам.
Тепер я і мої подруги дуже гарні.
Это то, что хотел автор донести стихом. то есть, если поднимается какая-то проблема, нужно ее объяснить
Кожного разу відвідуючи свою бабусю, я допомагаю їй доглядати за свинею Марусею,кицею Ромашкою та курчатами.Та приїхавши до неї в цей раз, я почув, що Ромашки вже два місяці як не стало, зате В Маарусі з*явились дитинчата.Коли я зайшов у загін подивитись на поросят, я побачив серед гладеньких поросят маленького сірого пухнастика, який теж з іншими поросятами годувався молоком Марусі.Я побіг до бабусі з криками, що Маруся народила окрім поросят ще й кошеня,та бабуся мене заспокоїла.Це виявилось кошеня зникнувшої Ромашки.А свинка Маруся Пушка всиновила і годує молоком, як і своїх дитинчат.
-Мама є мама.-дивно сказала бабуся.
Илья́ Му́ромец (полное былинное имя — Илья Муромец сын Иванович, также встречаются варианты: Илья Моровлин, Муравленин, Муровец, Муромлян[2]; Илия-змееборец[3]) — один из главных героев древнерусского былинного эпоса, богатырь, воплощающий общий народный идеал героя-воина.
Согласно легенде, крестьянский сын[4] и оберегатель русской земли от врагов, параличный до 33 лет, получает силу от ангелов-странников, борется с Соловьём-разбойником, идолищем, жидовином, татарами и, наконец, окаменевает[5]. Впервые появляется в письменных источниках в XVI веке у Ф. С. Кмиты-Чернобыльского как Илья Муравленин, у Эриха Лясоты — как Илья Моровлин, в некоторых былинах XVII века — как Илья Мурович или Илья Муровец[6][7]. Некоторыми исследователями отождествляется со святым Илией Печерским Чеботком, мощи которого покоятся в Киево-Печерской лавре.
Сміливою , доброю, здатною на подвиги,патріотичною.
