<span>Самостійні
частини мови (їх шість:
іменник, прикметник,
числівник, займенник, дієслово
і прислівник) називають
предмети, їх ознаки, дії та
кількість. Самостійні частини мови
є членами речення і мають як
лексичне, так і граматичне
значення.</span><span>Службові
частини мови (їх три:
прийменник, сполучник, частка)
предметного лексичного значення не
мають і служать лише для зв’язку
слів у реченні (прийменник,
сполучник) або для надання окремим
словам і реченням додаткових
смислових чи емоційно-експресивних
відтінків, а також для творення
морфологічних форм і нових слів (частка).</span>
Насте, вітре, фрідріше,маляре,друже,читаче,жнече,бойче,швече,українце.
Озеро манило своєю загадковістю так, ніби воно було чарівне.
Що далі ми віддалятися від берега, то краще бачилили ліс.
<span>Річка, у якій я плаваю була завглибшки з океан.</span>
Підмет вітер присудок зриває