Я живу у місті Києві, яке було засноване ще в 5 столітті. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний центр України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Оболоні, цей район вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою. Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися розважальні центри, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п’яти- і шістнадцятиповерховими будинками. Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння… А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду. Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!
Ответ:
— Зупинися! Підожди!
Терпеливо стій-но!
А тепер, будь ласка, йди
впевнено й спокійно.
Объяснение:
Юрко, винеси, будь ласка, сміття!
Гей, хлопці, погнали ганяти м`яча!
Миколо, я тебе дуже прошу, заспівай якнайголосніше свою улюблену пісню!
На друзі,На день народження найкращого друга ми були в ресторані
агапыт лыкував князыв у давнину!
