У поезії М.Рильського "Запахла осінь в"ялим тютюном"ми відчуваємо роздуми зрілої людини про те,що ж найголовніше у житті,у чому його принада й щастя.
Художні засоби:
Форма вірша:сонет.
Риторичне питання;"І нащо ж весна нам?"
Епітети:"тонкий туман","пісок рум"яний","свіжі айстри","килим золотий".
Авторський неологізм;"зорюють".
Метафори:"вкриє мудрість голову сріблом","ми тихі та дозрілі","вежі темної гордині","холодну,мовчазну глибінь".
Тема:Стан природи восени-старіння людини.
Ідея:Треба насолоджуватися життям, поки є така можливість.
На мою думку, цей день принесе нові знання, нові починання. Цей день принесе нам і радість
Безумовно, сьогоднішній день для когось не буде веселим, адже у світі стільки війн, природних катаклізмів, багатих, які не думають про бідних... Цей ряд можна ще й ще продовжувати. Та своєю добротою ми можемо зробити так, що дні будуть приносити щастя якомога більшій кількості людей.
Золоте сонце залило світлом усю галявину.
Сніг лежить на полях, деревах, дорогах.
Від морозу тріснув лід.
У печі горить вогонь, бабуся готує обід.
На столі стояли мисочки з борщем та варениками.
Уночі зірвалася завірюха і песик заховався в буді.
Зайчик сидів під деревом і тремтів від холоду.
Здравствуйте меня зовут Анастасія.Мне понравились вашие изделия. Они есть чудесние.Я хотела би біьть таким самим как ви