Вот))Может не то то прости))
<u />Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, бітьку мій дорогий і прекрасний! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води! Скільки людської краси відкрилося мені на твоєму урочистому березі! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно, глибокий любий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому небі, що дивиться у твої води й вічно милується тобою! Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюсь і поклонятимусь усе життя, ріско моя дорога й велика!Велика ріка народу мого!<span>Прийми мою любов і безмежну подяку, що родився я на твоїх берегах, що пив твою м*яку і чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою. І очі мої, і мій слух – усі почуття заспокоєні біля тебе, оповиті тобою, красо моя, моє свято, щастя моє. Як багато добра подарував ти мені! Любов*ю наповнив моє серце, надихнув мене на розуміння великого.</span>
1. Із перлистого туману, при яснім моїм вікні, устає півсонний ранок, гасить зорі і вогні.
2. Гроза пройшла зіхнули трави, квітки голівки підняли.
3. Здається, придорожня береза гойдала на своїх плакучих гілках зелений димок.
Щороку я приїжаюна літні канікули до бабусі і дідуся в село. Їхня хата стоїть на околиці села. Недалеко протікає річка Дніпро. Там у сонячні дні я з друзями люблю купатися, загорати і ходжу на рибалку.
Та найбільше мені подобається зустрічати на Днепрі сонце. Бувало, сидиш с дідусем ранесенько на березі річки, вудиш рибу. А на горизонті з'являються перші сонячні промені.Гарно так,що передати не можна. А ще мені подобається допомогати бабусі з хозяйством. То курей на годуєш, то сіна на косиш.
Яскраві згадки в мене після села. Я люблю проводити свої канікули у бабусі і дідуся вселі.
Треба слухатися маму с татом.
допомагати їм.
не кричати на них .
робити те що скажуть вони.
допомагати бабусі
Правильно пишется: Гiрлянда.