На лаві хтось залишив розкладену барвисту парасольку. Вітер підхопив її і заніс у поле. А тим часом розпочався дощ - рясний і лив, як із відра. Маленькі звірята потрапили під зливу. Та ось вони побачили парасольку, що була схожа на гриб, барвиста. Звірята підбігли до парасольки і сховалися під нею. Причаїлися, зігрілися і спокійно насолоджувалися дощем. Ось так парасолька врятувала звірят від дощу.
як би у мене був маленький вертоліт то я змогла би врятувати цілий світ.
Ответ:
робочий-7зв.
<u><em>Звертайся)))</em></u>
<em>Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".</em>
<em>Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.</em>
<em>Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.</em>
<em>І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...</em>
<em>Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.</em>
Допомога-допомого
Будівля-будівле
Вівця-вівце
