Сміх продувжує нам життя . Ви думали що цей вислів звучить в переносному значенні ,але це не так. Це істинна правда ,що сміх продовжує життя.Наприклад коли людина весь час весела привітна і вона посміхається ,то вона буде жити довше.А якщо людина зла ,недоброзичлива і ходить з злим виразом обличя то вона,буде жити менше. Отже ,хороша сторона хилиться в бік позитивної людини ,а погана сторона хилиться до злої людини.Отже якщо людина буде позитивна то вона буде більше жити. Якщо людина ,буде оптимістом і веселою людиною ,то вона довго буде жити.А якщо ,людина буде писимістом, злою недоброзичливою ,то вона буде жити менше.А якщо людина майже щодень нервується, то в неї скорочується життя.
Бутьде завжди оптимістами.
І ви будете жити довше!
Я розумію ці слова так: поет не повинен відавати своє життя за для того, щоб жив його володар, бо володар за все своє життя ніколи не зможе зробити того, що зробить поет. Поет це та людина яка з простого набору слів може зробити щось неймовірне і фантастичне, те чого непідсилу зробити простій людині або у нашому випадку володареві.
<span>Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.
</span><span>Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.
</span><span>Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.
</span><span>Жанр: історична пісня.</span>
150-ма (німецькою,португальською т.д.)
Поведінка і риси характеру героя:
а) непосидючий («…неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)
б) сильний («…першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…»);
в) відкритий («Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»);
г) впертий («…не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»);
д) стійкий («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…»);
е) правдолюб («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»);
є) непримиренний до зрадництва; («Не любить також Федько й товаришів видавати»);
ж) спокусник («…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»);
з) шанобливий до батька («…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»);
и) спритний («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»).
1.4. Значення образу Федька для сучасників.
2. Бесіда за питаннями для обговорення образу Федька
Яку характеристику подає автор Федьку на початку твору?
а) будівництво із піску; б) запускання змія.
Чи є у хлопця доброта? В чому вона виявляється?
Хто були батьки Федька? (Батько Іван — «типографчик», мати Іваниха — домогосподарка) Як їх характеризує В. Винниченко?
Охарактеризуйте його поведінку під час сварки з батьками.
За що батько давав гроші Федьку?
У зв’язку з чим Федько повсякчас отримував тумаків від батька?
Як автор характеризує свого героя? («Мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, нещастячко, сибіряка, халамидро, ідоляко, падлюко, люципере»)
