Мелодія осені — це коли ми пильнуємо як усе живє годується до глибокого сну. Листя опадае на землю і чикаеть як ковдра снігу накриє її. Білочки висушують гриби та ягоди, а медведь готує свою барлогу. Пташки литять на теплі краї, а лисиця і вовк видрощують мохнаті шубки.
Шелест листя і топіт копит оленя, нашоптування вітру творять гармонічний ритм який супроводжуе останні теплі дні зміняючи на сурову, холодну зиму.
Дні становляться короткими, а ночі довгими. Одєжа дерев і кущів становиться вогненно червоними, оранжевими або жовтими які нагадують на вогонь літа і теплих похідов та ігр на річці.
Літо та зима боряться за своє місто перетворюваясь на осінь. Вона дивиться своїми червоними очами на природу і змінює її фарби. І коли зима і тьма перемагає то зима володіє над життям цього світу.
Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Максим Беркут дуже схожий на свого батька. Він успадкував всі його риси: сміливий, чесний, справедливий, незалежний. Певною мірою також зразковий чоловік серед громади. Він вважав, що його життя не гідне життя інших людей, яких він обіцяв захищати.
-Алісо привіт, ти як??
-Ой, потрохи відходжу від всіх подій. Ніяк не можу звикнути, до того що стіл не розтягується. Завжди боюсь, що якщо щось з*їм знову виросту чи зменшусь.
-Да, але ж тобі сподобалося?
-Звичайно, я б знову пройшла це все.
-Так, тільки на наступний раз бери мене з собою
-Ти жартуєш, оце то в тебе жарти!!??
-Та ні, я серйозно
1 звір в тенетах
2 без надії на порятунок
3 відчайдушне мишиня
4 жадана воля
<span>Може, тим без пісні я не</span>
<span>можу</span>
<span>Працювати, жити</span>
<span>навіть дня,</span>
<span>Що округ земля моя</span>
<span>хороша,</span>
<span>А на ній - моя рідня!</span>
<span>
</span><span>«Поки людина живе — повинна чекати чогось великого»
</span><span>
</span>