"Ай дитина ж то вийшла - на славу! Повновиде, чорняве, головате,
розумне.. . Тiльки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. " "Оце, було,
Мотря чи Оришка скаже: "Подай, Чiпко, води! " або - ножа, або - веретено.. .
- то вiн i почне: "А де ж воно лежить, чи стоїть? " Отак розпита? , повагом
устане, повагом пiде, пiднiме й повагом подасть... " "Дуже любив Чiпка казки слухати. В казках його зроду розумна голова
знаходила немалу роботу. " "Та не такий же й Чiпка вдався, щоб його можна було бiйкою спинити.
Спершу-таки боявся матерi, а далi - звик уже й до бiйки, хоч як вона
глибоко iнодi в серце впивалася, до живих печiнок доходила.. . Ой, злий же
вiн був тодi! Ой, лютий! Вiн би змiг, - матерi очi видрав, або сам собi що
заподiяв, якби не баба... "
... слідили А
... розбишак Б
... окружили А
... ніяк Б
Відповідь: перехресне римування (перший рядок римується з третім, а другий римується з четвертим).
<span>
«…Молодий
гірняк»; «…перший удалець на всю
тухольську верховину, син тухольського
бесідника Захара»; «…всюди він був, де
його потрібно, всюди вмів зробити лад
і порядок. Чи то між своїми товаришами
тухольцями, чи між боярами, чи між їх
слугами… усюди був однаковий, спокійний,
свобідний в рухах і словах, мов рівний
серед рівних. Товариші поводилися з ним
так само, як він з ними, свобідно,
несилувано, сміялись і жартували з ним.
…Боярська служба… поважала за його
звичайність і розсудливість»; «…його
хороше, сонцем обпалене і здоровим
рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»</span><span>
</span>
Тема: образ людини, відштовхнутої суспільством
Головна думка: навіть якщо ти однин і в небезпеці, то все одно маєш духовні крила, які врятують, коли крижина почне тонути.
Художні засоби: епітети: біла, стара свита; темна, широка Одра; тонка, майже прозора крижина. <span>Метафори: В цьому році зима не вдягала білої свити//Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.//Пошукала, поплакала..//Бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав.</span><span>Риторичне запитання: Що ж робити? Нащо крилатим ґрунт під ногами?</span>
