Если это когда пришол второй дух тогда слушай 1 свобода вид першого духа 2 другий дух теперишнього 3 польот скрудж у домивки 4 розумминня проблем инших 5 виправлення у скруджа черти егоистичнисть6 прийшов дух майбутнього
<span>Половецькому юнакові про рідну землю
нагадало чарівне степове Євшан-зілля. Українці, які не зі своєї волі
ставали вигнанцями, розлучалися з рідною землею, брали з собою у далеку,
часто важку дорогу те, що могло нагадувати про батьківський край:
вишивані рушники і сорочки, насіння чорнобривців та інших квітів.
</span>Узявши за сюжетну основу легенду з Галицько-Волинського літопису про те,
як князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина
половецького хана, М. Вороний створив цілком оригінальний художній твір.
Володимир Мономах залишив хлопця на чужині, в Києві. За гарну вроду
хлопця оточили розкошами й увагою, тому він швидко забув рідний край і
батька. Але старий хан журився й плакав за своєю дитиною, не спав, не їв
і, врешті, спорядив до Києва гудця, який мав пробудити пам'ять хлопця,
нагадати, де його земля. Але умовляння не діють, навіть пісні (ані про
волю половецьку, ані материна колискова!) не справляють враження на сина
половецького хана.
Жив на світі їжачок. Він був веселий, і радів усьому довкола. Він був товариський, і радо знайомився з усіма звірями у лісі. Цього разу він познайомився з лисою, і як раз йшов до неї у гості. Але лиса була лихою. Вона запросила їжачка до себе щоб з'їсти його.
Їжачок прийшов до лиси, а та вже накрила стіл. На столі були чай, цукерки та бублики. Пив їжачок чай, розмовляв з лисичкою, і тут раптом лисичка як накинеться на їжачка, він навіть не встиг зреагувати, але потім швидко звернувся у клубок. Лисичка не змогла його проковтнути, бо він був колючий, і подавилася. А їжачок вистрибнув, і давай тікати. Втік, і сховався у своїй нірці. З того часу їжачок дуже обережно ставиться до незнайомців.
Не бывает сказок на 5-7 предложений. Ето не реально!!!
У вірші М.Вінграновського розповідається про богиню віри і добра. Напевно поет переніс свої відчуття , те що він відчував на аркуш паперу. Можливо , пишучи цей вірш у нього на душі було важко. " Спалив без свідків , язиків , очей - Лиш Ви і я. Удвох. Обоє. Тихо. Хто ж дасть мені хоч ніс із тих ночей? Із тих одвертостей хоч крихітливу крихту? Ніхто не дасть! Бо я й згорів у них, Ви ж будете ще жить - пектись в моєму слові, Бо ви - брехня! Ви маскарад любові! Ви чорна райдуга небесних літ моїх..." Ці рядки свідчать про те , що Вінграновський не вірить їм. Також поет використовує порівняння віри і добра , він порівнює ці два слова з чорною райдугою. "Чорна райдуга" - бентежить!!! Бо прочитавши цей вірш , ми думаємо , чи чи існує все ж таки та "чорна райдуга" ?! Але останні рядки : "(...) І телефон біля ліжка , і квіти. Квіти мої , і за квітами- я. Напевно , Микола Вінграновський дарує комусь квіти.
<span>Мене цей вірш вразив , адже , "чорної" райдуги не буває. Я з задоволенням буду читати вірші М.Вінграновького , бо він прекрасний поет , він відрізяється від інших , він не такий як всі!</span>
План до твору Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки або химера лісового озера». Розділи «Який проливає світло на наших пращурів і ще на дещо. Ну й Митько!» і «Операція «курка» провалюється разом із дідом Трохимом»Розділ VI, який проливає світло на наших пращурів і ще на дещо. Ну й Митько!
1. Розмова хлопців з бібліотекаркою.
2. Цікаві факти при гігантських химер із бібліотечних книжок.
3. Висновок про лісове озеро.
4. Друзі на крок від великого відкриття.
5. Вдень – бібліотека, ввечері – озеро.
<span>6. Розгадка назви села.</span>