Здравствуйте (наприклад)Олена Iвановна.З того часу як ми з вами бачились пройшло багато часу,але я нiколи не забував вас.Кожен день в моей пам'ятi вспливають картини тих дней,коли ви вчили мене i моiх однокласникiв чомусь новому.Менi часто здаэться,що тих моменiв нiколи не було,але ж фотографія нашого 4 классу напоменаэ менi що саме ви взяли велику участь в навчанні нас грамотності.в моэму сердцi залишаться назавжди то як ви мене ласкаво кликали до дошки росповiдати якийсь маленький вiрш.я пам'ятаю як сильно билось моэ маленьке сердечко,але ви мене заспокоювали i вселяли віру в те що я відповім краще всіх.Як кажуть багато вчетилiв що школа це 2 дiм,я ж могу заявити на весь бiлий свiт що ви наша 2 мати.тому що ви викладали нам не тільки уроки знань,але й уроки життя.ви вчили нас як слід поводити себе в тій чи іншій ситуації.за це я від чистого серця кажу вам величезне спасибі.я завжди буду пам'ятати вас, ваш голос і ваші розумні і правельнi думки!
Літо закінчується і знову наближається вересень.Це місяць ,який так не люблять діти тому,що їм потрібно йти до школи.Зате люблять дорослі,адже діти тепер не проводитимуть цілі дні вдома.Особливо вересень ,не як інші місяці, любить жартувати.Зранку надворі тепло та сонячно,але вже через годину здіймається вітер , починається сильна злива.Добре,я завжди з собою ношу парасольку ,про всяк випадок.Ось такий він вересень - жартівник.
<span>Гуляючи осіннім лісом помічаєш, що осінь вже обережно торкнулася своїм пензлем розкішного одягу дерев, залишивши де-не-де жовті й червоні плями.Аж раптом очі натрапляють на порожню пластикову пляшку. Ще далі помічаю зрубане деревце, сліди від вогнища… А он іще пляшки, одноразовий посуд, залишки іжі. О цивілізаціє! Від тебе не втечеш! Ти дібралась і сюди. Але у надто спотвореному вигляді… Стежками мого вимріяного лісу пройшла людина, залишивши після себе купи сміття.
Приємні враження кудись зникають, від романтичного настрою не залишається й згадки. Далі йду повільно, замислюючись. Все думаю: а хто повинен дбати, щоб ні на хвилинку не зупинялося серце природи, щоб не забруднювалися річки, не засмічувалися ліси, не вимирали рідкісні птахи, звірі, риби? Хто повинен турбуватися про це: екологи, уряд країни, партія «зелених» ? А може, кожен з нас? Адже іноді достатньо не зірвати квітку, не зламати гілку, не зрубати ялинку під Новий рік, не викинути сміття в річку, не запалити вогнище в лісі…
</span>
Вище цуценя, вище підстрибнути
1.
<span>аероплан
</span><span>перст
</span><span>чадо
</span><span>ректи
</span><span>понеже
</span><span>сей
</span><span>пашпорт
</span><span>глас
</span><span>піїт
</span><span>філозоф
</span>2.
неп
ретязь
<span>воспівати
</span><span>злото
</span><span>врата
</span><span>глава
</span><span>витати
</span><span>телець
</span><span>возлісся
</span><span>ланіти
</span>3.
<span>Спам
</span><span>Логін
</span><span>снумівець
</span><span>роздержавлення
</span><span>комп'ютеризація
</span><span>брокер
</span><span>бартер
</span><span>відеосалон
</span><span>холдинг
</span><span>рекетир</span>