<span> Пояснити значення
фразеологізмів і скласти з ними речення можна так: Язиката Хвеська – балакуча людина. Дівчина весь час говорила, мов
язиката Хвеська.
Як Сидорова коза – лаяти та карати когось. Іванко завинив
та дуже боявся, щоб його не почали дерти, як Сидорову козу.
Куряча пам'ять – погана пам’ять. Інколи мені здається, що
в мене справді куряча пам’ять.
Ведмежа послуга – послуга, яка у результаті завдає шкоди
людині, неприємностей. Цей чолов’яга щоразу робить нам ведмежі послуги.
Олімпійській спокій – сильна витримка, стриманість. Попри
те, що події відбувались не дуже добрі, Іван зберігав олімпійський спокій.
Мудра голова – розумна особа. До чого ж у нього була
мудра голова!
<span> </span></span>
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового — «Великі цяці»,»Картикатури з натури»,»Смійтесь,друзі,на здоров’я»,»Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх». Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
<span> Кожна людина – індивідуальна, вона керує своїм життям так, як вважає за потрібне. Не завжди все складається так, як ми хочемо, але в такому випадку головне не стати на неправильну дорогу. Успіх залежить не від одного фактору, а від багатьох. Для того, щоб його досягти, в першу чергу потрібно багато працювати, ніколи не зупинятися на досягнутому, і старатися добитись нових вершин. Успішні люди це не ті, хто добились чогось і зупинились поспішно, а ті, які, добившись чогось, ставлять перед собою нові цілі і піднімаються все вище і вище по кар*єрних сходах. Ніколи не можна говорити, що нічого не можливо добитися у житті. Якщо ти все робиш заради того, щоб стати успішним, ти обов*язково станеш, але, можливо, не одразу. Наприклад, я займаюся танцями вже понад десять років. Звичайно, було не легко, були злети і падіння. Але зараз коли я стою на сцені після виступу і бачу результат своєї праці, я вважаю, що став успішним. Зараз у мене є все: поїздки за кордон, люди, які мене люблять та те, що я просто щасливий. Хорошою аргументацією моїх слів може служити твір Миколи Куліша “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Головний герой – Чіпка. Життя в нього з самого дитинства не було щасливим. Однолітки його били, мати не мала на нього часу, а батько покинув. Але згодом Чіпка зміг подолати це, він став чудовим господарем, одружився, купив свою хату і землю. Отже, кожна людина може стати успішною, приклавши для цього досить зусиль, але скільки б вона не прикладала зусиль, вибравши неправильну дорогу, – успішною вона не стане. Успіх у житті приходить лише до тих, хто все своє життя віддає на досягнення правильної цілі.</span>