<span>Коли у мене веселий настрій, то тоді я зазвичай слухаю швидку, енергійну сучасну музику. Я захоплююся багатьма сучасними українськими, російськими та іноземними співаками і групами. Кілька місяців тому я почала слухати іспанських співаків. Енріке Іглесіас – старший син знаменитого іспанського співака Хуліо Іглесіаса, Наталія Орейро – найпопулярніша співачка і актриса в Аргентині – серед моїх улюблених співаків. Я можу слухати їхні пісні багато разів на день. Я думаю, що я ніколи не втомлюся від їхніх пісень.</span>
Людина приходить у цей світ задля щастя і добра. А тому кожен із нас повинен творити лише благородні діла, щоб не завдати болю чи шкоди іншим. А тих, хто робить злі та жорстокі вчинки, засуджують. Дуже часто у житті свою про-
вину потрібно спокутувати, тому необхідно задуматися над цим кожному.Гне завдаваймо шкоди іншим ,бо самі можемо опинитися у цьому становищі.
<span><span>"Твори</span><span>добро »</span><span>, -</span><span>каже давня</span><span>мудрість.</span><span>Це</span><span>просто</span><span>: досить</span><span>робити з</span><span>іншою людиною</span><span>так,</span><span>як ти</span><span>хотів би,</span><span>щоб</span><span>чинили з</span><span>тобою.</span></span> Ти хочеш, щоб тобі робили добре, роби іншим добро.Хочеш щоб тобі говорили правду, не бреши іншим.Хочеш щоб любили, люби всім серцем.
Людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. Це було завжди. Первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. І вогонь, і вода, і земля, і небо… Усі стихії бачилися первісній людині божествами. Та й рослини, і тварини, і птахи. Це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. Наприклад, моє ставлення до ластівок. Я дуже люблю ластівок. Приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. Ластівки вже там. Вони кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. У глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. Там вони вигодовують своїх пташенят.
Жива природа дивовижна. А ще, я знаю, природа лікує. Ті ж собаки і кішки. Дихання собак, як з’ясували вчені, створює в квартирах і будинках протимікробну середу. Не дарма ж нашими предками складені приказки: “Кішка на хворе місце лягає”, “Собака лизне – всі хвороби вилікує”. І як шкода, що в наш час ставлення людини до природи стало таким безжально-споживчим. Людина вирубує ліси, викидає в атмосферу забруднюючі її речовини, отруює воду озер, річок і морів. Хіба це припустимо? Адже ми живемо від природи, дихаємо її повітрям, харчуємося її плодами. І чи надовго вистачить природних ресурсів при такому їх непродуманому варварському використанні? Може, на наш вік і вистачить. А наші діти? Я знаю, багато людей, зокрема, письменників, боролися і борються за природу. Ось, наприклад, відомий письменник Чингіз Айтматов у своєму романі “Буранний полустанок” пише про Арал, який висихає і кожен рік становиться менше, клімат, який змінюється в гіршу сторону, землю, яка скудіє на очах. Ще Айтматов пропонує нам способи використання природних багатств.
<span>Вчинок людини</span>
<span>
</span>
Кожен з нас за
своє життя робить безліч різноманітних вчинків, як добрих, так і поганих. Хтось
із нас більше схильний робити добрі, високоморальні вчинки, хтось – чинить зле.
Але на світі так мало людей, вчинки яких можна було б назвати справжнім
подвигом. Про один з таких вчинків я хотів би доповісти сьогодні.
<span>Кілька років тому
Україну зворушив подвиг маленької п’ятирічної дівчинки – Анастасії Овчар. Бітьки залишили її
вдома саму з дворічною сестричкою, аж раптово через димохід у хаті загорівся
диван. Дівчина могла б просто вибігти з хати, але вона цього не зробила. Спершу
вона намагалася затушити полум</span>’я іграшками,
потім – сво<span>їми долоньками. В неї нічого не вийшло, і тоді вона розшукала
в диму та полум</span>’ї свою сестричку та винесла її з хати. Внаслідок
пожежі Настя отримала вісімдесят відсотків опіків шкіри, але лікарям вдалося
врятувати маленьку героїню.
Мене глибоко
вразив цей сміливий, мужній та люблячий вчинок маленької дівчинки. У неї дуже
щира та дбайлива душа, адже вона не покинула у біді малу сестричку, ризикуючи своїм життям. Саме через
цей вчинок вона може вважатися справжнім героєм!