У мастера дело горит в руках
До двадцяти двох додати п'ятдесят дорівнює сімдесят два
1)Вітер з гаєм<u> розмовляє</u>,<u>шепче</u> з осокою. Над бурхливим морем літали буревісники. Між друзями відбулася <u>брухлива</u> розмова. Ліс <u>заснув</u>,<u>спить</u> озеро.2)Новий-старий. Сум-радість. Пітьма-світло. Легкий-важкий.
Мова об'єднує людей у народ
1. <span>Думаймо сьогодні </span>по-новому.
2. Внутрішній голос тягне по новому<span> шляху, всі прихильності, перекази, </span>слабкості, все тягне назад (Л. Толстой).
3.Та все ж, хоть схаменусь, — сказав він, — хоч посію, Та не по-твоєму: зроблю, як сам умію (Г.-Арт., Байки)
4. Я провела рукою по твоєму шарфу.
5. А як дід зверху костуром? <span>(М.Коцюбинський)
6. </span>Затремтіли окремі вогники, їхні сліпучі іскри, розбризкуючись у повітрі, перекидалися з верху на верх <span>(М.Стельмах)
7. </span>І долину, і криницю На пам’ять назвали Москалевою <span>(Т.Шевченко)</span><span>
8. </span>Він знає напам’ять майже всі ті вірші, які вчила в гімназії його сестра (Ю.Смолич)