<span>Хліб-це святиня. Його
потрібно берегти. Я переконана, не може бути родина багатою, якщо немає хліба
на столі. На мою думку хліб- усьому голова. Я вважаю, що легкого хліба немає.
Щоб хліб потрапив до нас на стіл спочатку сіють пшеницю, доглядають, потім
збирають урожай –це важка праця. Багато професій потрібно, щоб отримати запашну
хлібину: землероб, мірошник, пекар, продавець.<span> З неба хліб не падає. </span></span>
Сьогодні мені мама показала альбом де я був(була) першокласником(першокласницею). Фотографії були такі старенькими. На них було зображено низенькі парти і новенька дошка. За тими партами сиділи мої маленькі однокласники, а між двома рядами стояла моя перша вчителька (ім'я). На її обличчі була щира радість, а очі палали вогником щастя. Я пам'ятаю як в той день вона нам показала всю школу та познайомила із всіма вчителями. Ще вона нам розповідала яке важливе для нас навчання і як потрібно старатися. Її поради виявилися для мене дуже важливими, саме завдяки їм, я зараз гарно вчуся.
Кожної п'ятниця стараюся до неї зайти в кабінет, та розпитати як справи з новими учнями, розповісти які у мене проблеми. Часом здається, що (ім'я вчительки) мені як друга мама. Тому я щиро її люблю.
Хліб...
Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: "Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь". І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:
Як їсте ви паляниці,
Калачі смачні їсте,—
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за це!
