Спорі́днені слова́<span>Усталене словосполучення. Використовується як іменна група.</span>
<span>березень, автомобіль, ключ </span>
!)Садок уже одцвівся й густо вкрив землю білими пелюстками.(садок-одна риска,одцвівся,вкрив-двома)Плачуть і моляться білі троянди(плачуть,моляться двома,троянди-однією)У своїм краї,як раї.(не підкреслюєм нічого)У степу ще дужче розжеврілось,і на грядках,у кого вже зорано,червоно виблискують скиби,а в борознах,як сніг в проваллі,бвліє опалий цвіт.Тато щось майструє у дворі й задоволено на гойдалку поглядає(не підкреслюєм нічого)
!!)грядках-на грядці
сніг-сніжок,сніжний.
Мила серцю Україна — це земля дідів і прадідів наших. Тут народилися наші батьки, на цій землі й ми зробили свої перші кроки. Споконвіку тут жили люди, працювали, ростили дітей. І до матінки-природи ставилися вони з пошаною.
<span>Чому ж сьогодні так гостро та невідкладно постала проблема екології? Чому ж досить часто наші сучасники насмілюються втручатися у світ природи? Мабуть, тому, що вважають себе за можновладних господарів, приборкувачів природи, які надто гарно знають закони Всесвіту. До недавніх часів утілювали грандіозні проекти осушення боліт, будівництва потужних атомних електростанцій, навіть повороту північних рік. Усе це було страшною помилкою. Подібні проекти мали б принести користь лише людям, але не природі. І сьогодні ми на собі відчуваємо наслідки такого хижого господарювання. </span>
<span>Страшним лихом для всього українського народу стала аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Слід згадати, що радіаційний фон у Чорнобилі зразу після трагедії перевищував природний рівень у вісімдесят сім тисяч разів. Наслідком цієї катастрофи стали сотні тисяч калік і хворих, сотні тисяч квадратних кілометрів, забруднених радіонуклідами. Чорна хмара чорнобильського лиха сягнула аж півночі Європи. Однак найбільше постраждали Україна, Білорусія й Росія. </span>
<span>Я гадаю, що атомні електричні станції — надто небезпечні об'єкти. Серед небезпек, які вони приховують, є ще одна. Атомні електростанції для охолодження своїх реакторів забирають чисту воду, і ми можемо бачити, як міліють природні водоймища, знижується рівень ґрунтових вод. </span>
<span>Треба жити в порозумінні з природою, берегти та примножувати її чарівні багатства. Сьогодні, за часів української державності, ми повинні особливо пильно берегти свою землю, дбати про її красу, піклуватися про її здоров'я. </span>
<span>Ми зробимо так, щоб екологічні катастрофи не повторювалися, а чудові краєвиди завжди милували людське око. </span>
тянуть, медлить
.......................................
Предлагаю версию: современное значение выражения "тянуть кота за
хвост" - результат контаминации. Сейчас оно употребляется чаще всего в
значении "затягивать какое-то дело". Самое раннее из обнаруженного в
классических текстах - у Чарской:
Калмык в одну секунду извлекает
из кармана старую с поломанными зубцами гребенку, прикрывает ее
бумажкой и начинает выводить на ней душераздирающую мелодию.
- Это из оперы "Не тяни кота за хвост",- предупредительно поясняет он товарищам.
Чарская Л.А. "Счастливчик", 1912.
Похоже,
что персонаж здесь играет словами, используя вымышленное название оперы
в прямом смысле, тогда как в русской драматургии был обычай называть
пьесы пословицами и т.п.
Однако буквальное потягивание кота за хвост
совсем не связано с медлительностью, наоборот, оно требует от человека
быстроты реакции, ловкости и отваги, и сопровождается заунывными воплями
животного. Надо полагать, это выражение смешалось с другим, похожим по
форме и, отчасти, по содержанию: "тянуть волынку". Там тоже есть
заунывные звуки, но исполняемые пьесы, как правило, медленные. Выражение
"тянуть волынку" появляется в литературных текстах примерно в одно
время с "тянуть кота за хвост", но используется почаще, например, Сашей
Чёрным, Максимом Горьким и другими литераторами начала 20 века
