Метелик
Одного разу я побачила метелика . Він сидів на пишній квітці.
У нього були яскраві витончені крильця.Вони мали червоно-чорний колір. Прекрасні крильця виблискували на сонці . Метелик граційно пурхав з квітки на квітку .Його гарні вусики рухалися туди-сюди , туди-сюди . Красень метелик мав довге черевце . Він був такий гарний , що хотілося милуватися ним цілий день .
Метелики такі прекрасні ! Їх потрібно берегти.
Петре Михайловичу, Людмило Василівно, голово зборів, доповідачу, пане директоре, шановний президенте компанії, адвокате, високоповажний судде, засновнику фірми, поетесо, референте, вахтерко, економісте.
Любіть свою землю!
Мийте руки перед їдою!
Сиди за партою рівно.
Люди,бережіть рідну природу!
<span>Лис,лисиця, лисенята - споріднені слова.
Корінь - лис.</span>
У весняному лісі, біля схилу, що вів до річки, простягла свої білосніжні пелюсточки до сонечка маленька конвалія. Цього ранку на спів її дзвіночків прилетіла перша весняна бджілка. Вона пильно придивилась до молодого зеленого листячка і тоненького стебельця і сіла поряд на гілочку. Звабивий аромат конвалії скружив її голівку. Обережно бджілка запитала конвалію:
- Звідки ти взялась тут?
Вітер похитавши дзвіночками конвалії, відповів тихим дзенькітом:
- З"явилась вона тут, від загубленої чистої сльози молодої дівчини.
-Тому, напевне, така ніжна і беззахистна?
- Так, напевне...- журливо відповіла конвалія. Хоч сонечко і гріє, та мені тут сумно самій. Навколо високі дерева, що я навіть не бачу їх верхівок і більше нікого.
Бджілка ще ближче підлетіла до конвалії і запропонувала їй свою дружбу. Конвалія зраділа і всміхнулась. Тепер вони щодня перешіптуються між собою. Про весну і її красуⒶ.