З поля дув холодний вітер ,і жовте та червоне листя падало з дерев.
Рись (лат. Lynx) - рід хижих ссавців сімейства котячих, найбільш близький до роду власне кішок (Felis).Рись - типова кішка, хоча величиною з велику собаку, якого частково нагадує своїм зменшиним тілом та довгоногістю. Дуже характерна голова рисі: порівняно невелика, округла і дуже виразна. Від інших котячих рисі відрізняються коротким хвостом і пензликами на кінцях вух. Маса тіла рисі від 5 до 30 кг.З давніх-давен рись була поширена майже в усій лісовій зоні північної півкулі, і всюди її історія драматична. Століттями люди її жорстоко переслідували. Колись за знищення рисі навіть виплачувались премії. Надто пізно люди зрозуміли, що рись заслуговує уваги і турботи, її вже цілком винищили на території більшої частини Європи. Пощастило рисі лише в гірських лісах Карпат, на Балканах, на Скандінавському півострові, в Польських Татрах, де-не-де в Іспанії, де вона живе і сьогодні, а також в Росії, де вона і тепер все ще є досить звичайним звіром. Вона широко заселяє ліси від Прибалтики до Тихого океану і майже від Полярного кола до Кавказу, Алтаю, Саян и Сіхоте-Аліня.У скандінавській традиції рись була священною твариною богині Фреї. Вважалося, що рисі упряжені в її колісницю. Стародавні греки вірили, що гострий погляд рисі здатний пронизувати наскрізь непрозорі предмети. Свою наукову назву ця тварина отримала від дав. греч. лего, рись.М’яке, довге і густе хутро рисі в різних областях її поширення має неодинаковий колір: сіро-голубий, димкуватий, сіро-бурий, червонорудий. Майже завжди на шерсті є темні пляпи, великі на спині і боках і дрібні на грудях та на ногах. На череві волоски особливо довгі та м’які, але не густі, майже завжди чисто-білі з рідкими цятками. Зрештою, навіть в одному і тому ж місці рідко можна зустріти дві однаково забарвлені рисі. Літнє хутро рисі товстіше, коротше і має ясравіші барви, ніж зимове.
Стояла суровая зима. Все было покрыто снегом. Тяжело пришлось от этого воробушкам. Бедняжки нигде не могли найти корма. Летали воробышки вокруг дома и жалобно чирикали.
<span>Пожалела воробышков добрая девочка Маша. Она стала собирать хлебные крошки, и каждый день сыпала их у своего крылечка. Воробышки прилетели на корм и скоро перестали бояться Маши. Так добрая девочка прокормила бедных птичек до самой весны.</span>
Ответ:
Знаю- іменник, п.ф. знати, дедок. вид., 1 дієв., дійсний спосіб, теп. час., 1 ос.од.
<span>1. Валя читала книжку, |<em>подаровану на день народження</em>|.
2. Над полями й лісами сіявся весняний дощ, |</span><em>теплий і лагідний|</em> .
