Бедный знает и друга и недруга.Без беды друга не узнаешь.Больше той любви не бывает, как друг за друга умирает.Будь друг, да не будь в убыток.Будь друг, да не вдруг.Был бы друг, найдется и досуг.Был у друга, пил воду - показалась слаще меду.Был Филя в силе - все други к нему валили, а пришла беда - все прочь со двора.Верный друг лучше сотни слуг.Вешний лед обманчив, а новый друг не надежен.Волк — хищник по природе, а человек — по зависти.Вражда не делает добра.Все за одного и один за всех.Все любят добро, да не всех любит оно.Все пройдет, одна правда останется.Дал слово, держи его.Дальний путь, да ближний друг.Два друга - мороз да вьюга.Держись друга старого, а дома новогоДержись за землю-матушку — она одна не выдаст.Для друга и семь верст не околица.Для милого друга не искать досуга.Для милого дружка и сережку из ушка.Доброе слово лечит, а злое убивает.Добрый друг лучше ста родственников.Доносчику первый кнут.Друг верен во всем измерен.Друг за друга держаться - ничего не бояться.Друг на друга глядючи, улыбнешься; на себя глядючи только всплачешься.Друг познается в беде.Дружба заботой да подмогой крепка.Дружно за мир стоять — войне не бывать.Друзей много, а друга нет.Ежели несчастья бояться, то и счастья не будет.Жаль друга, да не как себя.Жить было с другом, да помешал недруг.Жить не тужить — добро добыть да лиха избыть.Завистливый от чужого счастья сохнет.Зависть добра не прибавит.Змея кусает не для сытости, а для лихости.<span>Знаем вас — были вы у нас: после вас колуна не досчитались.</span>
Моя улица називается улица Цветочная. С самого детства я помню ее красивой в разные времена года. В детстве она вела и встречала меня из школы. Зимой я радостно каталась на санях по улице и играла на ней в снежки. Весной она радывала яркой зеленью и цветами вокруг домов.Летом я каталась на велосипеде и отдыхала на скамейках в тени деревьев, посаженых вдоль улицы. Осенью улица радовала окраской листьев на деревьях.Такой красивою улица бывает только осенью.Я помню каждый камешек на ней. И я с радостью каждый раз прохожу по моей любимой улице.
Лісовий "лікар"
Дятел… Не раз ми чуємо його монотонне: тук-тук! Почувши позивні цього птаха, любителі природи радіють, адже буде менше комах-шкідників, личинок у лісі. Добуваючи їх, дятел "лікує" дерева.
<span>Кожна людина має крила. Не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. Вони невидимі - духовні - і складаються(за трактуванням Ліни Костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.</span>
<span>Думки, мрії, живі істоти, гвалт міста, радість і турбота,- це те що оточує нас кожного дня. Світ наколо нас дуже суперечливий. З одного боку він щомиті змінюється, а з іншого сутність речей будь якого часу залишаеться єдиною. Інколи ось так зупинишься на хвильку і потім вже не знаєшь чи біжать за тип світом навздогін, у безкінечній гонці, чи залишить все як є. Взагалі то, із розвитком суспільства все меньше й меньше часу залишається у людини для того щоб жити. Жити насправді, а не кружляти по колу буденних справ. Ось, ще кілька століть назад цінність часу не була на стільки значною. Це можно побачити глянувши на годинник. Спочатку в нього була лише одна стрілка для показу годин, потім друга для хвилин. Зараз же цінна не те що кожна секунда, цінна кожна мить. Як хочеться за всім встигнути, все пізнати. Але найчастіше ми на це не спроможні, з*являється необхідність розставляти пріоритети, розділяти речі на більш й менш важливіші. Постає вибір. Усе нашежиття складається із суцільного вибору власного шляху. Для кожного він свій, і сутність його для кожного є правдивою. Ніколи не можно казати: "Ти живеш неправильно!",- лише дивлячись і спираючись на власний досвід і відчуття правдивості, бо інколи такі думки закорініються у нашому бутті й хтось все явно не має вибору, як тільки підкоритись системі. А може йдучи своїм шляхом він досяг значих успіхів. Треба вірити у себе, свої переконання, мати власну думку та бути упевненим у своїх силах.</span>
