[рож:ивити] із наголосом на друге И
На мою думку найбільша мета 12 століття це техніка.На даний момент її досить багато,але сучасні технології не перестають нас дивувати своїми тех-прилпдами!
Я дуже люблю ходити до дитячої бібліотеки. Тиха атмосфера та багато книжок дозволяють поринути у світ спокою, тиші, замріяності. У кожній цій книжці написана якась нова, цікава, дивовижна чи то художня, чи то історична, чи то наукова історія. На кожній сторінці відбуваються захоплюючі та зворушливі події.
Беру книгу, сідаю в тиші, біля столу, і замріяно починаю подорожувати разом з автором та новими знайомими. Це завжди цікаве, радісне, чудове відчуття чогось нового, незнайомого, але прекрасного!
Дієприкме́тник (рос. причастие, англ. participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: активу́ючий, зелені́ючий, за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Дієприкметник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прикметника, що відбито й в назві: дієприкметник буквально означає прикметник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія часу (теперішній — діючий, сивіючий; минулий — замерзлий, посивілий), категорія виду й стану (доконаний — прочитаний; недоконаний — народжуваний). Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого його утворено. Порівняйте: запланувати — запланований (доконаний вид), планувати — планований (недоконаний вид). Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета та змінюється за родами, числами та відмінками. Наприклад, дієприкметник написаний в однині матиме таку ж саму парадигму, що й прикметник твердої групи зелений.
