Не "пидмет",а "підмет"!
<span>Підмет (русс. подлежащее) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета.</span><span>Найчастіше підмет виражається називним відмінком іменника.</span>
Підмет називає предмет, що про нього щось стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання «хто? що?».Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо замінити його займенниками "він, вона, воно, вони"
в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет,
якщо ні — інше слово. підкреслюеться у речені однією довгою рискою<span>Підмет може бути: 1.простим-вираженим одним словом
2.складеним-вираженим словосполученням Форма вираження:
займенник,іменник,субстантинований
прикметник,числівник,прислівник,вигуком або службовою частиною мови.</span>
Н.в. поезія музика
Р.в. поезії музики
Д.в. поезію музиці
З.в. поезію. музику
О.в. поезією музикою
М.в. (на,у) поезії (на,у) музиці
Тінь- затінити,відтінити.
Стежкою, яка давно протоптана в ліску, можна пройти до шляху. Сполучне слово яка - називний відмінок.
Ми залили водою кимось залишений на узбіччі вогонь, який ледве жеврів. Сполучне слово який - називний відм.
У тому дворі, що заріс бур"яном, видно, давно ніхто не жив. Сполучне слово що - називний відмінок.
Дівчина, що була закосичена, з вінком на голові, стояла задумана, аж наче стривожена. Сполучне слово - що - називний відмінок.
Той дим, що вертівся при землі, гірчив у горлі. Сполучне слово - що - називний відмінок.
Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє
