Незбагненна і дивна краса навколишнього світу! Вона має надзвичайні чари, що захоплюють душу і підносять її високо-високо над світом. Відчуваючи вічність і разом з тим крихкість неповторного земного буття, проймаєшся великою любов’ю до нього, бо знаєш, що саме на цій землі ти з’явився на світ.Дивне і вічне почуття своєї невіддільності від місця, де народився та провів дитинство, і зветься любов’ю до Батьківщини, до рідного краю.А тому саме з дитинства ми повинні показати дітям красу оточуючої природи, вчити бачити її в усьому — навесні і влітку, восени і взимку, у першій весняній квіточці і пожовклому осінньому листочку, у крапельці літньої роси і у легкій, мов порошинка, сніжинці. Треба відкрити дитячі серця для почуттів, аби вони відчули радість буття, щоб захоплювались, раділи, що живуть на цій землі, щоб були горді від того, що в нас така багата і барвиста мова, така ніжна і крилата пісня, така щира і добра душа.
Шевченко висловлює віру в незламність і перемогу народу.
Дядько Максим суворий, але чесний та турботливий. Саме це можна побачити читаючи розмову матері та дядька Максима. Яценко, відрізняється від інших героїв бійцівським характером. У
молодості він сліл усюди «небезпечним забіякою» і виправдав цю
характеристику: виїхав в Італію, де надійшов у загін Гарібальді. У бої з
австрійцями Максим втратив ногу, одержав безліч поранень і був змушений
повернутися додому, щоб доживати своє століття в бездіяльності. Дядько
вирішує зайнятися вихованням Петруся. Йому доводиться боротися зі сліпою
материнською любов’ю: він пояснює своїй сестрі Ганні Михайлівні, матері
Петруся, що зайва дбайливість може ушкодити розвитку хлопчика. Дядько
Максим сподівається виховати нового «бійця за справу життя». Це свідчить про те, що він дбайливий та рішучий.
Дядько Максим:чесний, відкритий, мужній, має бійцівський характер, суворий, розумний.
<span>Казки, казки... У світі їх багато. В них мрія людства, мудрість поколінь. То ж розгорніть сторінку в будень чи у свято І почерпніть наснагу і глибінь Казок народних, щоб душа прозріла І повернулась у дитячий вік. Щоб засвітилась радо, заясніла... І помудрішає дорослий чоловік. Надія Красоткіна Вислови відомих людей про українські народні казки: «Казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія» В. Гнатюк</span>
