…Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
В. СимоненкоЩо таке Батьківщина? Де вона починається? Яку роль відіграє в житті людини і як впливає на її долю?На це питання у кожної людини своя відповідь. Для одного Батьківщина — це зруйнований дім та спогади про страшні дні війни, яка прийшла так несподівано, замінивши ясні сонячні дні і спів пташок на гуркіт снарядів. Для іншого Батьківщина — це дитинство серед сільської природи, соняшників, кульбаб та дзюркотливого струмочка. Але для всіх людей Батьківщина — це, перш за все, країна, яка дала їм життя.<span>Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
(В. Симоненко)</span>Одним людям рідна земля дала все, іншим — нічого, але не від цього залежить любов до неї, а від самої людини, від її патріотизму, доброти, людяності, вірності. Якщо прослідити життєві шляхи деяких людей, можна побачити, що, навіть знаходячись далеко від своєї рідної землі, вони не забувають її, саме їй присвячують свої думки, пісні, вірші, літературні твори, картини, та головне — всю любов свого серця.<span>Усі мої сили, наснагу високу,
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно,
Судьба моя дивна Єдина!
(П. Воронько)</span>Найяскравішим прикладом Патріоту своєї країни є Тарас Григорович Шевченко. Коли його заслали далеко від Батьківщини — в Казахстан і заборонили навіть писати вірші та малювати, його волелюбна душа не могла змиритися, зтерпіти таке знущання, і він все одно серцем був зі своєю рідною Вкраїною, зі знедоленим народом, який тяжко страждає через ненависних панів, і все одно писав вірші, виливаючи на папір всі свої думки.<span>Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю!
(Т. Шевченко)</span>Україна може пишатися тим, що вона народила людей, які ніколи не забувають своєї Батьківщини і шанують її. Таким був і Володимир Винниченко. Хоча він не міг повернутися в Україну, але й на чужині ніколи не забував рідної землі, жив інтересами своєї країни, бажаючи чимось допомогти їй, і писав свої твори лише українською мовою — співучою, солов’їною, мелодійною. Це єдине, що він міг зробити, це те, що робив із незгасаючим полум’ям любові у серці.Зараз стало модним вважатися за космополіта — громадянина світу — тобто людиною, яка не відчуває себе паростком рідної землі і для якої Батьківщиною є цілий світ. Звичайно, ми всі народилися на планеті Земля, це смішно заперечувати, але все-таки при цьому кожен народився у рідній країні. У кожній людині живуть попередні покоління, і «тіні забутих предків» не дають забути їх вірування, культуру, історію, досвід, навіть якщо вона цього не усвідомлює.<span>Головне, що повинні пам’ятати всі, — не можна забувати своєї Батьківщини і відрікатися від неї або ігнорувати те, що ми живемо в Україні, що вона дала нам найдорожче — життя.</span>
Жанр: Громадянська лірика. Тема: Зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини. Ідея: Засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі. Основна думка: А) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого селянства; Б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові. Римування: Перехресне. Віршовий розмір: Ямб. «На панщині пшеницю жала» художні засоби Порівняння: «Попестила; і ніби сном /Над сином сидя, задрімала». Повтори: «дожать… дожинать», «вольній… волі». Епітет: «веселім полі».
<span>У кожного міста по своему чудова мова,це я к для матері,своя дитина най-найдорожча.Але все ж таки,українська мова наймелозвучніша,найгарніша!Саме коли наші бабусі та дідусі були малі,поважали нашу мову,але зараз вона нікому майже не потрібна...Всі розмовляють на російській,хоча живуть на україні,але чому,чому ми так слабо відносимося до нашої рідної мови,адже саме ціею мовою нам співала мати колискові,адже саме ця мова звучала з вуст великих козаків,рятувавших нашу землю від загарбників.Так чому нам не почати знову розмовляти нашою рідною мовою???<span>Тож давайте не забувати про неї,адже вона така СПІВУЧА та СОЛОВ`ЇНА !!!</span></span>
