Дарунок
В крамницю ста́лих алегорій Зайшов новаторський митець: - Якісь у вас вони всі кволі, - Ялозив стобанківок прес, - Подайте ту, що для навару, Та щоб не жилава бува. Вживати звичні - для загалу. Мені ж потрібна центрова. Оця – обпатрана, мов курка, Ота – у кожного вже є, Тягучі ці, неначе жуйка, А ця – вже точно не моє. У продавчині лоб роси́ться: - Ви, певно, пишете байки́? - Ні, приглянулася дівиця. - То подаруйте квіточки!
Рассказ повествуется о щуке
Я людина
Добра, старанна
Живу, вчуся, борюся
Моє покликання - допомагати іншим
Особистість
Добро та зло – вічні суперники у ході часу на простору, які не закінчать свою боротьбу і жодна жива істота не може перехилити ваги рівноваги в будь-яку сторону, інакше світ просто припинив би своє існування.
Ця одвічна боротьба є в кожному з нас, власні внутрішні війни, лише нам вирішувати якій стороні дати перевагу. Наші вчинки розподіляють нас на полицях соціуму. Зараз дуже важко назвати всіх людей рівним, ще з давніх давен нас розшарували на категорії: по відношення до інших, до себе, до світу. Вчинки також визначають нашу позицію у соціумі і тим самим підвищують нас чи навпаки, роблять нас низькими і далекими від подальшого розвитку.
Как позвязать рівняння 65+(x+23)=105