Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я...
Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість — неповторна! Але вважаю, що завдання кожного — робити світ навколо себе добрішим, більш гуманним, допомагати ближнім, довіряти, розвивати свої творчі здібності, поважати інших. Ми всі прагнемо жити комфортно. А душевний комфорт можна мати тільки тоді, коли сам робиш добро й у відповідь отримуєш таке ж ставлення від інших. Думаю, що зло й ненависть спустошують людину, а значить — частково знищують її.
Нещодавно на уроці літератури ми вивчали вірш В. Симоненка "Ти знаєш, що ти — людина?", де поет розкрив місію людини на землі: творити добро, жити за законами моралі, поважати й цінувати неповторність людської особистості:
Ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Автор наголошує на тому, що кожна людина неповторна, має право на повагу, любов, щастя і свободу.
У поезії порушено ще одну важливу проблему — швидкоплинності людського життя. Ми ще молоді, здається, усе життя попереду. Але насправді день пролітає за днем. Здається, учора була весна — і ось уже осінь за вікном вкриває золотим дощем вулиці. "Завтра, завтра, завтра — і так минає життя", — говорили давні римляни, і можливо, "завтра"
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Часто ми забуваємо сказати теплі слова любові рідним, допомогти друзям, сподіваючись на "завтра". В. Симоненко звертається до нас, читачів, із проханням жити повно, цінувати кожен день:
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Але що ж треба зробити мені, щоб бути дійсно Людиною? Вважаю, що повинен сумлінно навчатися, потім обрати спеціальність до душі, а ще — створити міцну родину. Також хочу бути вірним другом, люблячим і вдячним сином, людиною, на яку завжди можна покластися. Хочу жити так, щоб мене поважали.
Невже цього замало, щоб бути Людиною?
Ответ:
Объяснение:
Творчість великих українських письменників, про яких би з них конкретно не йшлося, чинить серйозний і прямий вплив на життя людей. Вона справляло вплив як під час життя і творчості самих письменників, так і задовго після їх смерті, тобто, сьогодні. Зокрема, в цьому контексті цілком доречно говорити про Івана Франка, який став одним з найвидатніших українських письменників. Його творчість займає найважливіше місце в житті кожного з нас. Вона настільки значна, що цілком розумно і правильно говорити про те, що Іван Франко перебуває разом з нами і нині, сьогодні. На чому ж можна ґрунтуватися, роблячи такі висновки?
Перш за все, на глибині творчості цього великого українського письменника. Можна наводити безліч прикладів того, наскільки його творчість було характерною. Але я вважаю за необхідне обрати лише самий важливий і суттєвий приклад, зокрема, його твір під назвою «Мойсей». У ньому описані серйозні проблеми пошуку настільки потрібного згоди серед представників одного народу. В даному творі Франко писав про ізраїльтян, але насправді мав на увазі нікого іншого як українців, які точно так само ніяк не могли досягти загальної згоди, розуміння, що допомогло б їм вирішити безліч проблем їх спільного буття.
Як все це співвідноситься з сучасністю? І чому ж, ґрунтуючись на цьому, ми можемо з упевненістю сказати, що Іван Франко і сьогодні перебуває з нами? Я думаю, що це так, тому що Іван Франко показав у своїх творах дуже актуальні проблеми, які так само мають місце і в сучасному житті. В даний час українці точно так само не можуть знайти повного розуміння і згоди. У суспільстві виникає безліч конфліктів і протиріч. Складається враження, що люди просто не можуть досягти правильного суспільного договору, який всіх влаштує і буде всіма строго дотримуватися. У своїх творах Франко показав це настільки правдоподібно, що ми можемо з легкістю знайти приклади цього і в нашому житті.
Тим не менш, на питання даного твору можна відшукати і деякі інші відповіді. Наприклад, Франко і сьогодні з нами тому, що його творчість дуже популярна серед сучасних українців. Деякі з його творів були поставлені в театрі, інші лягли в основу музичних творів. Творчість Івана Франка вивчається в школах, багато людей читають його і просто для себе. Все це дозволяє зробити висновок про те, що його творчість залишається з нами і сьогодні.
прочитавши два твори (Климко) і (Вогник далеко в степу) мені захотілося розібратися-чим схожі герої.
Перша їх схожість це події. Події як в першому так і в другому творі відбуваються за часів війни. друга схожість що в творах розповідаеться про хлопчиків одного віку. третя ознака що ці хлопчики готові були жертвувати всім заради друзів. В першому випадку коли він пішов за сіль а вдругому коли був епізод зі сливами.
Дослідивши героїв творів ми можемо дійти висновку що вони схожі між собою
понравился ответ тогда подпишись на мой канал в Yotube Merloh_20 компот.
Є гарні сайти, де можна знайти весь матеріал для підготовки до зно. Або ж шукайте репетитора))
Так тому що як каже приказка "Якщо ти не знаєш минулого, то і не будеш знати майбутнього" а також щоб можна було здивувати когось своїми знаннями по минулому свого народу.
