Повноцінне життя кожної людини не можливе без спілкування з іншими. Усі
почуття ґрунтуються на відносинах між людьми і тим самим створюють
характер самої особистості, її погляди та уподобання. З дитинства ми
шукаємо друзів, людей, з якими нам цікаво і весело. Коли ми
дорослішаємо, поняття дружби набуває більш серйозного масштабу: обираючи
собі друзів, ми звертаємо увагу на інтереси, погляди, принципи та
моральність людини. Потім з’являються однокурсники та колеги, і зі всіма
ними ти будуєш якісь відносини, у яких ти хочеш якнайкращого відношення
до себе. Інколи ми стаємо занадто прискіпливі у виборі свого оточення,
забуваючи, ким насправді являємося ми самі. Ми вимагаємо занадто багато
від людей, хочемо їх поваги, довіри і щирості. Та саме останній чинник
часто стає причиною усіх людських конфліктів та неприємностей.
Ніхто не хоче бути обманутим. Усі на світі люди хочуть довіряти, і
хочуть щоб їм довіряли. Чи це можливо у сучасному світі? Чи можливо
сьогодні прожити чесно, без брехні та обману? Більшість з вас подумки
відповіло: ні. А хотілося б, чи не так? Та спершу погляньмо самі не
себе.
Кажуть, людина притягує до себе таких самих людей, якою являється
вона сама. Запитаймо себе: чи я завжди говорив правду, чи завжди був
щирим та відвертим зі своїми друзями, колегами чи батьками? Я щиро
сподіваюсь, що ваша відповідь на ці запитання буде стверджувальною. Я
сподіваюсь, але сумніваюся. То ж чи справедливо вимагати від людей
щирості, коли сам говориш брехню? Чи чесно картати їх за те, що вони
сказали неправду, коли ти теж її кажеш? Чому ми хочемо жити зі світлим
та відкритим поглядом, коли самі ж пускаємо порох комусь в очі? Тому що в
тих самих чужих очах ми бачимо найменшу скіпку, і на помічаємо колоди у
своїх. Тому що ми не усвідомлюємо, що самі є неідеальними, але
підсвідомо свято віримо у це. Тому що так побудований наш світ: вимагати
і при цьому не відповідати своїм же вимогам.
Чи можливо щось змінити? Це питання я змушена залишити риторичним,
адже, відверто кажучи, я можу лише зізнатися: не знаю. Я не знаю, як
створити світ і суспільство, побудовані на правді, і чи можливо це
взагалі. Я думаю, що, як і у мене, у кожного з вас, шановні читачі,
прослизнула єдина думка: потрібно починати з себе. Як би банально не
звучала ця фраза, але вона – це та сама правда, яку ми всі шукаємо.
Якщо кожна людина хоча б у одному місті почне клопітку роботу у
плані удосконалення самого себе, це місто стане моральною столицею
країни, а пізніше, і усього світу. Головне – вірити в майбутню перемогу
правди над брехнею, бо віра підіймає людський дух і, навіть в
найскрутніші часи веде його під руки до кінця, а інколи і несе його на
своїх руках.
Але якщо вам здається, що побороти брехню у світі і у собі
неможливо, тоді згадайте мудрі слова нашого народу: «Не шукай правди в
інших, коли у тебе її нема».
1) Б) утворені з двох чи кількох простих речень, об'єднаних у одне ціле за змістом <span>та інтонацією;
2) </span><span>А) Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна, і піднімає буйні трави земля, хмільна і запашна. </span><span>
3) </span><span>Б) утворене з кількох простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень, поєднаних сурядним зв'язком; </span><span>
4) </span><span>Б) То шумів зелений лист, то в вінку мінився золотом ряст, то золотим дощем лились пісні. </span><span>
5) </span>В) або...або, то...то, хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й.<span>
6) </span><span>Б) І став улюбленцем донбасівського полку цей бистрий і меткий, і радісний хлопчак. </span><span>
7) </span>А) Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути; але відберіть мову – і він ніколи більше не створить її.<span>
8) </span>Б) Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін.<span>
9) </span><span>В) Прийде година - пристигне і калина.</span><span>
10)
</span>А) В сонні верби кинувся туман, у прощанні айстри обнялися. - 1. Просте, ускладнене поширеною відокремленою обставиною
Б) Ходять уперті чутки, що ворог уже зовсім близько від Полтави. - <span>4. Складне, сполучникове, складнопідрядне. </span>
<span>В) Василько розчепірив руки і, падаючи грудьми на воду, звів їх докупи. - </span>3. Складне, безсполучникове.
Г) А за вікном то хмарилось, то зрідка зблискував промівнь неяскравого сонця. - 2. Складне, сполучникове, складносурядне.<span>
11)
</span>А) Зацвіли пишно і духмяно, запахли у Києві каштани, але весна ще неповністю вступила у свої права. - 1. [ ] і [ ], але [ ]...
Б) По узліссі на галявині зеленіє перший ряст, і цвітуть проліски та сон-трава, але вранці у повітрі ще дихає морозець. - <span>4. [ ], і [ ], але [ ].</span>
В) Ще мить - і сад загубить пишну вроду - 2. [ ] – і [ ]..
За єдиним зразком, прийшло на думку, різкий біль, повною мірою, підвищити рівень життя, будь-якою ціною, мати добру репутацію, примхлива погода, вчитися в університеті, думки збіглися, більша частина, волоські горіхи
1.Настю, глянь, яке прекрасне зоряне небо.
2.Напевно, немає кращого місця на світі за Україну.
3.У бабусі на городі росли такі овочі: морква, картопля, буряк, капуста.
Історизми:
Боярин,панщина,пляхта,очкур,свита,козак,козаччина,кріпацтво,міщанин,князь.
Архаїзми:
Пря,тать,ниткоплут
Неологізми:
Блог,наноробот,інстаграм,вайбер,телеграм,фейсбук,рофл,
Сори больше незнаю
