"...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухальських медведів."
Новелла останній листок дає нам урок що не можна втрачати надію треба просто вірити в найкраще. Зкожним днем надіятись що завтра наступе новий день та принесе нам нові радощі. Жити одним днем для того щоб залишились яскраві спогади із життя. Та запам*ятати що не існує кінця а є лише початок. Цінити те що маеш на сьогодняшній день та мати надію яка збереже цей світ.
<span>як звати сина лісника?</span>
<span>як звали головного героя?</span>
<span>кому допомогли Толя та його однокласники?</span>
<span>кого любив віктор михайлович?</span>
<span>як звали директора?</span>
<span>хто з вчителів не міг назвати правильно прізвище олі?</span>
На мою думку, любов до Батьківщини важливіша. Батьківщина - це край де ми живемо, наша улюблена країна. А коханий може в любу секунду підставити, чи покинути тебе. А Батьківщина такого не зробить. Вона на віки в серці!
Литерату́ра (лат. lit(t)eratura, — написанное, от lit(t)era — буква) — в широком смысле слова совокупность любых письменных текстов.
О границах понятия
Чаще всего под литературой понимают художественную литературу, то есть литературу как вид искусства. Однако это понимание, сложившееся в эпоху романтизма, не следует прямо применять к культуре отдалённых от сегодняшнего дня эпох. Древние научные трактаты и религиозно-мифологические сочинения — такие, например, как «Теогония» Гесиодаили «О природе вещей» Лукреция — с точки зрения современников не противопоставлялись, например, эпическим поэмам («Илиаде» Гомера или «Энеиде» Вергилия) как нехудожественная литература художественной. В России ещё в 1820-е годы критики сходились во мнении, что лучшие образцы русской прозы — «История Государства Российского» Карамзина и «Опыт теории налогов» Николая Тургенева. Отделяя художественную литературу других периодов от литературы религиозной, философской, научной, публицистической, мы проецируем наши современные представления в прошлое.
Тем не менее, у литературы есть ряд универсальных свойств, неизменных во всех национальных культурах и на всем протяжении человеческой истории, хотя каждое из таких свойств связано с определёнными проблемами и оговорками.
