- Психологізм у змалюванні персонажів. («…Хотів посміхнутись і не міг: вона довго дивилась на мене, видно, думала, а коли її око впало на моє дране коліно, …соромливо засміялась, тільки губи якось по-дитячому затремтіли, на колосок покотилася непомітно сльоза… Сині очі питали мене: “Хіба ти, Корнію, забув ясла коло чорного вола Зоряна?..”». Автор передає душевний стан героя, коли той раптом зустрів своє перше кохання, тепер уже далеку й недосяжну жінку, жінку, яка ще й досі його кохає, живучи з нелюбом.)
- Прагнення охопити найтонші зміни в настроях, миттєві враження. («Лягаю… “Японка” косо дивиться на дорогу, мої нерви приймають пісні поля і, здається, починають підспівувати самі; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде, розсотує нерви, і мені до болю хочеться піймати його і задавить…» Герой у великому напруженні, адже дорогою хтось наближається; хоч він і звик до небезпеки, сприймає «пісні поля», одноманітний звук джмеля його дратує так, що хочеться скочити, знайти і задавити його…, щоб хоч якось розрядити напруження.)
-Особливий лаконізм прози. («— В жита! — Треба рушать!» «…Оглянув свою “японочку” — засунув її за пасок штанів, картуз — на очі, а стежкою чорногуза — в жита».)
- Ритмічність. («…Одкрасувались — наливаються, через тиждень-другий — копи, а зараз догоряють; у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі».)
-Багатство відтінків у змалюванні дійсності. (Стосунки Корнія й Уляни: «покотилась непомітно сльоза», «які вороги ми… Ні, Корнію, нам не так треба!», «Хай хоч один день буде наш!», «То, Корнію, зуби чортові, а не Дзюби!», «…а то ж нікуди не пускає…», «боязко, з тихою журбою, нагадувала», «перекривила», «тихо поцілувала», «повела бровою і засміялась».)
- Збільшена увага до кольорів і звуків, яскравих деталей. (Очі сині-сині, мов льон; божа коровка; шептали колоски; «я співать хочу…».)
- Уникнення соціальних проблем. (Ми не знаємо нічого конкретного про героя: ні його переконань, ні причини дезертирства; є лише окремі натяки. Герой просто хоче жити, радіти сонцю, любити, і за це платить злигоднями й небезпекою дезертирського життя.)
На уроках української літератури ми обговорювали тему мистецтва.
Одним із моїх улюблені напрямків є музика.Для мене музика означає гармонія з самим собою.Звичайно є багато її стилів, але мій улюблений - це класика, адже саме класична музика найбільш гармонійна.Саме тому я хотів розповісти про найкращий на мою думку вид мистецтва- музичне мистецтво.
Тема Розповідь про ангела, який незримо супроводжує ліричну героїню Основна думка У кожної людини є янгол-охоронець, який опікується нами все життя, незважаючи на те, що ми його ніколи не бачимо. Людині важливо відчувати підтримку вищих духовних сил і вірити у краще Система віршування Верлібр Художні засоби Анафора, зменшено-пестливі слова
Текст — це змістова, структурно-граматична єдність речень, груп речень, параграфів, розділів та інших мовленнєвих одиниць, у яких ширше і повніше, ніж у реченні, розгортаються і конкретизуються думки, воля, почуття.
<span>Провідні ознаки тексту: </span>
<span>— наявність більше одного речення; </span>
<span>— наявність у сукупності речень спільної теми й провідної думки; </span>
<span>— послідовність викладу інформації та завершеність; </span>
<span>— наявність граматичного й змістового типів зв'язку між одиницями тексту (реченнями) . </span>
<span>Текст найчастіше має заголовок. Мінімальною одиницею тексту є речення. </span>
<span>Найважливішими ознаками тексту є цілісність, зв'язність, структурна організація, завершеність. </span>
<span>Цілісність тексту полягає в тому, що в ньому вичерпно викладено тему, а виклад підпорядковано досягненню поставленої мети. </span>
<span>Зв'язність тексту виявляється в тому, що між його складовими частинами — реченнями, групами речень чи більшими компонентами — існує тісний змістовий зв'язок. </span>
<span>Тематична близькість, зв'язок між складовими частинами діють у взаємодії. </span>
<span>Текст складається з більшої чи меншої кількості речень, але не завжди сукупність речень є текстом. Для того щоб певна група речень сприймалася як зв'язне висловлювання, текст, необхідне дотримання певних ознак. </span>
<span>Першою ознакою тексту є тема — про що йдеться в тексті — яка охоплює всі його частини. </span>
<span>Необхідною ознакою тексту є його основна думка — з якою метою створюється текст. </span>
<span>Характеристикою тексту є також змістовий зв'язок між реченнями та їх послідовність у викладі змісту. </span>
<span>Тема твору: зображення героїчної боротьби гайдамаків під проводом Максима Залізняка проти польської шляхти.</span>