Українська,французька, німецька, англійська, російська та польська, <span>грецька, латинська, болгарська, італійська, іспанська, грузинська</span>
Не можна собі навіть уявити українця, який би не співав чи хоча б не знав пісень свого рідного народу. Адже складаючи пісенні твори, люди намагаються яскраво відобразити в них своє життя, любов до рідної землі, до рідного народу та до усього світу. Дуже точно з цього приводу висловився відомий український письменник М. В. Гоголь, який визначив головне призначення народної пісні: «Пісні малоросійські – казав він, – можуть с повним правом називатися історичними, тому що вони не відриваються ні на мить від життя і завжди вірні тодішній хвильки й тодішньому стану почуттів…». В українському фольклорі широко розвинулися ліричні жанри, завдяки великій різноманітності яких народні пісні розділилися на багато груп.<span>В стародавні часи люди не вміли розмовляти і спілкувалися за допомогою вигуків, зрозумілих лише їм. Згодом вони знайшли спільні вигуки, яки допомагали об’єднати зусилля в тій чи іншій справі. Потім з’явилася мова, а вигуки стали більш мелодійними, їх доповнили словами і стали співати. Приблизно так і виглядали перші пісні. В кінці кінців вони відокремились від мови і сформували окремий жанр народної творчості. Згодом з’явився ліричний напрямок, до якого віднесли обрядові, родинні та інші пісні, в яких зачіпається тема кохання і відношення між людьми. До лірики також відносяться побутові пісні, основними героями яких є звичайні люди – батьки та діти, закохані парубки та дівчата, друзі та просто знайомі усім люди. Усі ці пісні є невичерпним джерелом фольклору, народної мудрості та одвічних моральних цінностей.</span>
Мне очень повезло, потому что рядом с нашим домом есть большой парк с водоемом. Осень в парке необыкновенно красива: разноцветные листья летают над головой, тихо падают на землю и шуршат под ногами. Осеннее листья вообще не похожи на летние листья: зеленые, желтые, красные, бордовые, коричневые – они могут быть одновременно трехцветными. Мы с мамой ходили в парк собирать листья для гербария: кленовые и дубовые, большие и маленькие, они так красиво смотрятся в букете, что даже не хочется их засушивать. Родители разрешают мне лежать на сухих листьях, подбрасывать их вверх, закапываться в них. В парке всегда много листьев, их не убирают совсем, а только сметают с дорожек.
Вода в пруду кажется совсем черной, тихой, только легкий ветерок пробегает и тревожит листья на поверхности воды. В середине пруда в деревянном домике живут утки, которые осенью начинают утеплять свой дом листьями и веточками. Иногда мне кажется, что утки осенью кричат громче, чем летом, но мама говорит, это потому, что осенью особенный воздух.
Осенний воздух в парке прозрачный, свежий, густой, им невозможно надышаться. Туман иногда такой плотный, что его можно потрогать руками. Он лежит, словно вата между деревьев, плывет над водой. В тумане интересно сидеть на скамейке: видно силуэты деревьев, людей, гуляющих собак на поводках. Можно придумать, что я в волшебной стране, и вот-вот из-за деревьев выйдет сказочное существо, или ежик будет искать лошадку, как в мультфильме.
В житті є правда і життя.Звичайно ми б хотіли жити без брехні але так неможливо.Багато людей звикли брехати.Їм здається,що брехати це найкращий спосіб вийти з ситуації.Але це не так.Якщо ти скажеш правду зразу то тебе можуть не покарати а наоборот похвалити за правду,а якщо ти будеш тримати це в секреті всеодно правда виплеве на поверхню.Немає сенсу брехати якщо про це все всеодно дізнаються.Але інколи правда також може зашкодити тому потрібно не взловживати правдою і також не зловживати брехнею.повинен бути баланс між брехнею і правдою.Тому не кажіть за раз забагато правди але й не брешіть.
<span><span><span><span><span><span><span><span>Ісуса Христа</span><span>!</span><span>нашого</span><span>спасителя</span></span></span></span></span></span></span></span>