Друзі, допоможіть знайти твір Валентини Коваленко повість "Вовчик" СКОРОЧЕНО!!! Ребята,помогите найти произведение Валентины Ков
Друзі, допоможіть знайти твір Валентини Коваленко повість "Вовчик" СКОРОЧЕНО!!! Ребята,помогите найти произведение Валентины Коваленко повесть"Вовчик" СКОРОЧЕНО!!! Заздалегідь дякую! Заранее,спасибо!
<span>"Матері!.. Важко уявити, що таке ім'я може носити жінка, що, напоївши кров'ю і плоттю свій плід, з такою легкістю може вишпурнути його, наче не до смаку надгрижене яблуко. Та якби хоч краплю болю їм у душу від того, що терплять їхні діти, підфутболені чиїмись брудними чобітьми, наскільки б менше було викинуто на смітник людських доль!" Книга страшна у своїй відвертості. Хвилююча історія про поневіряння Толі Безродного, сироти при живих батьках. Це вразливий хлопчик, з тонкою дитячою психікою, талановитий від природи. Перебуваючи у дитбудинку, інтернаті, він терпить приниження, побої не тільки від однолітків, а й від учителів та вихователів. Толя намагається знайти свою станцію щастя, утриматися в цьому світі. Та чи вдасться йому це? Не хочу вірити, що у дитбудинках працюють такі садисти, як Ангелочок. Ця жінка, точніше нелюд, не має нічого людського в своїй подобі. Вона знущається з маленьких дітей, принижує їх людську гідність, просто перетворює затурканих, боязких істот. Не краща й Софочка, учителька з інтернату, яка робить все можливе, щоб відправити маленьких сиріт у спеціалізовану школу. А для цього вона не гребує жодними засобами. Страшно читати про грубе, черстве ставлення до сиріт, але ще жахливіше розуміти, що людські серця настільки ожорстокіли, що все частіше ми без здивування і, можливо, навіть без великого обурення слухаємо повідомлення про дітей, викинутих матерями на смітник, жінок, що ладні продати своїх малят за кілька тисяч. Ці повідомлення зустрічаються останнім часом так часто, що скоро сприйматимуться, як щось буденне. Дай, Боже, щоб я помилялась!!! А ця книга, вірю, змусить задуматися, що ж робиться за межами нашої затишної домівки, у страшному світі сирітства, а когось, може, убереже, від необдуманого страшного вчинку. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі. </span><span>
<span>Nogoljulia середнячок</span><span><span>Тема <span>Роздуми про ймовірну в майбутньому зустріч з Левом; прохання не казати йому про зоопарк </span></span><span><span>Основна думка </span> <span>Якщо хоча б один лев не потрапить до зоопарку, то це призведе в майбутньому до виникнення цілої Лев'ячої Держави, де всі тварини будуть вільними </span></span><span><span>Система віршування </span> </span></span>
<span>«Гуси-лебеді летять»
коротка характеристика головних героїв.
Михайлик — простий сільський талановитий хлопчик, син бідняків. Він дуже
допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або
ж довідатися від дорослих.
Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена
ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих,
чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на
тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить
його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають
потомственні хлібороби.
Мати Михайлика — це образ духовно багатої, красивої, трудящої
жінки-селянки. Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди.
Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів.
Бабуся — проста селянська трудівниця
Люба — подружка Михайлика, вона добра, щира, чуйна.
Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника,
був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика.
Дядько Микола — великий життєлюб. Це — втілення народного оптимізму.
Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.</span>