Жара-спека;копиця-скирта;хуртовина-заметіль;ввічливий-вихований
Нормально?
Жив-був горобець на ім'я Петя. Мама ласкаво називала його «мій пташеня», такий він був маленький і гарненький. Мама його дуже любила і розповідала йому всякі цікаві історії зі свого життя. Петя завжди уважно слухав мамині розповіді, сподіваючись, що в житті все може стати в нагоді. Коли він підріс і почав літати самостійно і далеко, з ним трапилася біда. Він заблукав. Поблизу не виявилося нікого, хто б міг підказати дорогу додому. Тоді Петя задумався і став згадувати мамині історії. Незабаром він згадав, як мама розповідала, що теж у дитинстві заблукала, а допомогли їй зірки. Петя зрадів і підняв голову догори. Зірки вже з'являлися на вечірньому небі і з цікавістю спостерігали за маленькою пташкою. Воробей попросив їх допомогти йому, і вони з радістю погодилися. Сміючись, вони вишикувалися в стрілочку, яка вказувала шлях до будинку. Петя подякував веселі зірки і помчав додому. Він летів і думав: «Як добре, коли є у кого попросити про допомогу, головне - не сумувати, вихід завжди знайдеться!».
<span> Коли Петя потрапив додому, відразу ж розповів мамі, як допомогла йому її історія. А мама сказала, що просто так нічого не почуєш, все потрібно осмислювати, а прийде час, - застосовувати.</span>
Книжка.Вона потрібна у житті.Вона красива,розумна.Мені дуже подобається читати)
1.Настав День Вчителя. Вранці школярі вітали зі святом свою вчительку Марію Степанівну. Привітання було таким.
Шановна Маріє Степанівно!
Вітаємо Вас зі святом Вчителя. Зичимо Вам здоров*я, гарного настрою, успіхів у нелегкій праці.
не від світу цього
не києм, то палицею
не в своїй тарілці
палець в рот не клади
кури не клюють
не шкодуючи сил
не покладаючи рук
не дивлячись на особи
не кажучи поганого слова
вухом не повів
калачем не заманиш
лика не в'яже
не вірити своїм очам
не бачити далі власного носа
не все коту масляна