Мій ідеал – моя рідна бабуся. Скільки років ми живемо поруч, а я ніяк не можу зрозуміти, як в одній людині може бути стільки хороших і позитивних рис. Вона чудово готує і знає як порадувати всю сім’ю, а головне – своїх улюблених онуків. Сподіваюсь, що з часом її кулінарний дар передасться і мені. А ще у неї загартований та стійкий характер. Вона ніколи не сумує і з будь яким, найважчим завданням, справляється «на ура». Ну а якщо стикається з труднощами, то не втрачає бадьорості духу. А ще, вона дуже красива, навіть не дивлячись на те, що вона вже досить старенька. Трудно уявити, якою ж красунею вона була в молодості. Зараз вона просто зі мною поруч і є частинкою мене самої. Я дуже сподіваюся, що коли виросту, то буду такою ж, як вона, з теплою душею і добродушним серцем.
Я з дитинства люблю складати різні історії, тексти, а так само писати твори. Мне було поставлено питання, хто є для мене ідеалом. Без зайвого пафосу, відповідаю просто: мій ідеал – це моя бабуся! Як би це банально не звучало, але це так і є! Не думаю, що хтось здивується, але так воно і є насправді.
Кожного ранку сонечко дивиться на мене крізь віконце( в переносному значенні) ввечері люди люблять дивитися як сідає сонце.( в прямому значенні)
Будній ранок,знову до школи а дощ льє заливає.
Батько відвіз мене до школи , я зустрівся з друзями минув день у школі,дорогою повертаючись я задивився на небо було красиво та через хмаринки я побачив 7 кольорів і зрозумів це веселка.Всі кольори виблискують як було красиво,я замилувався але знову розпочався дощ і я бистро пішов до дома
Шісот три тисячі сімсот ; одна тисяча триста шістнадцять ; вісімсот дев' яносто три ; одна тисяча двісті ; сто сорок дев'Ять ; дві тисячі шістдесят один
1.Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.2.Ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя.3.Невелика пасіка була огороджена низьким тином і обставлена од півночі очеретом.4.Бігла стежка в далеч і губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні.5.Тягуче закашлявся грім, і об листя запорощали великі, мов боруб'яхи, краплі.6.Давно закінчились обжинки, і степ соляркою пропах, і ховрашок стоїть навшпиньки із соломинкою в зубах.7.Он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять пелюстки гвоздики.8.Тілько сухо й дзвінко тріщать у саду цвіркуни, та шарудять стривоженя тополі.
<span>1.Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості підхопила мене на крила спогадів.(Речення розповідне, неокличне, складносурядне; складається з 2 частин, сполучник сурядності - і; перша частина - односкладне, означено-особове, непоширене, неускладнене; 2 ч. - умовно двоскладне, поширене, ускладнене).
І так розібрати ще 2 складносуряні речення.</span>