втомившись мама вирішила відпосити лежачи на девані
<span>Сьогодні холодно і похмуро. Йде дощ. Але все одно в цьому є своя принадність. Природа живе своїм життям в будь-яку погоду. І листя шепочуться навіть у похмурий осінній день. Вони шепочуть про своє життя: вона ж так схоже на життя людей. Навесні листя тільки починають жити, і це схоже народження людини. Навесні листя шепочуть про свої мрії і бажання. Вони хочуть стати великими і зеленими - так і діти мрію стати дорослими. Влітку листя набираються сили і шепочуть про любов (юнаки та дівчата закохуються, стають дорослими). До осені листя розуміють, що скоро їх життя закінчиться. Вони згадують хороше і жалкують про те, що не встигли зробити. Чоловіки і жінки в зрілому віці аналізую своє життя, розуміють до чого вони прийшли і до чого потрібно прагнути. Взимку листя вмирають ... <span>Люди теж йдуть ... У похмурий осінній день листя шепочуться про своє життя, прожитого не дарма.</span></span>
Г) Квіти мати-й-мачухи ясно всміхаються щедрому весняному сонцю
Прикметники щедрому та весняному відповідають на питання давального відмінка якому?
Відповідь: Г)
Якби звіри вміли говорити вони б попрохали дітей і дорослих не смітити.Адже якщо ми будем не смітити ми будемо берегти іхню природу.І Тоді ніхто б ніколи не страдав.
агапыт лыкував князыв у давнину!
