Ответ:
Вишиванка— душа нашого народу, яку передають з покоління в покоління.
По білому тлі виринали кроваві нитки, чудова вишиванка!
Насправді, вишиванка, є атрибутом багатьох обрядів, а ще невмирущості нашого народу.
Він почував себе не в своїй тарілці. Не треба мене водити за ніс. Прийдеться ще декому й перцю давати. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем. Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте. Маша розповідала своїм друзям бабусині казки. Ці слова були для мами, як бальзам на душу. Сьогодні Петя після тренування буде спати без задніх ніг. Саша сів на стілець, адже в ногах правди немає. Було пізно і у Віри очі почали злипатися. Лера отримала всю інформацію з перших рук.Діма слухав вчителя краєм вуха. Максим добирався до навчання на своїх двох. У Даші до цього заняття серце не лежить.
Острів скарбів - цитати: «Це був високий чоловік, більше 6 футів на зріст, гладкий, з повним суворим обличчям, що загрубіло й обвітрилося під час довгих мандрів. У нього були чорні рухливі брови, які свідчили, що їхній власник не злий, але пихатий і має запальний характер». (Сквайр Трелоні) «Він прекрасний чоловік, але впертий, як чорт». (Капітан Смолетт) «Він був людиною похмурою. Все на кораблі дратувало його. Він розказав нам про причини свого невдоволення…». (Капітан Смолетт) «Усім єством я зневажав старого, який тільки й робив, що буркотів та стогнав. Хто завгодно з молодих єгерів із задоволенням поїхав би замість нього. Але сквайр хотів, щоб їхав саме він, а бажання сквайра для слуг було законом. Ніхто, окрім старого…, не смів буркотіти». (Том Редрут)
Риби зимують пвд водою, під кригами. Вони вкриті жиром що не дає їм змерзнути.
Petro [email protected]$$$
<span>Зимові канікули були сповнені гарного настрою та незабутніх вражень. Я щодня ходила на прогулянки з друзям та цілковито віддавалася своїм захопленням. Я подивилась багато цікавих фільмів і прочитала декілька книжок. Окрім цього, я хочу сказати, що дуже люблю ходити у походи. Це захоплення я перейняла у своїх близьких друзів. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. На канікулах я вирішила зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. Хоча було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку.</span>
