Своєю відповіддю ти наче в око вліпив!
У шкільній програмі безліч цікавих предметів.Але мені найбільше подобаеться читання.
Це дуже пізнавальний урок,оскільки ми на них читаемо повчальні твори.Завдяки цьому уроку,я відкрила для себе багато чого нового.Автори вчать нас бути дружелюбними,стриманими,любити природу і допомагати іншим.Цей уроков вказуе на наші недоліки і допомагает вдосконалитися.
Також я люблю урок читання,тому що на ньому можна відпочити.Оповідання,вірші,творі є дуже захоплюючими,тому читати їх одне задоволення.Ще я легко вчу вірші.Вони розвивають нашу пам*ять и заглиблюють нас у світ прекрасного.
Читання поповнюю наш запас слів,навчає життю.Я думаю це дуже корисний предмет для підростаючого покоління.
У кожного учня свій улюблений предмет.На мою думку,це залежить від нахилів дитини,здібностей та захоплень.Усі міи різні,з різними самаками.
У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу
заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті
умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду
ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена
родини! А коли побачила це створіння, то була в захваті: на мене
дивилося щось мохнате з жовтими, великими, як блюдця, очима. З того дня в
мене оселилася кішечка. Згодом вона перетворилася на красиву дорослу
кішку, стала мамою, бабусею. Тепер я дивлюся на її онуків, що живуть по
сусідству, і згадую їхню бабусю в дитинстві. Хоч вона вже й доросла,
однак, коли розіграється, стрімголов бігає по квартирі, ганяється за
іграшковою мишкою. Любить стрибати високо, просить погратися з нею: сяде
біля дверей і нявкає, то на мене гляне, то на двері. Це означає: треба
підійти, постукати по дверях вище, а вона постарається туди доплигнути.
У кожної тварини, як і в людини, свій характер. Характер моєї
улюблениці лагідний, вона розумна, легко піддається навчанню, допитлива.
Коли наповняється ванна водою, сяде на грати і дивиться довго на воду,
немов намагається щось зрозуміти. Є в неї одна чудова якість — вона дуже
чуйна. Якщо чує розмову на підвищених тонах, миттю мчиться, зупиняється
на порозі й уважно оцінює обстановку. Визначивши «агресора», підбігає
до нього і злегка кусає за ногу.
Нехай кажуть, що друг людини — собака, але я упевнена, що моя кішка —
кращий друг, який ніколи мене не залишить у біді, буде захищати всіма
силами й радіти разом зі мною. У спілкуванні зі мною вона виявляє ті
почуття, що я марно очікувала від багатьох людей: відданість,
безкорисливу любов, безмірну подяку лише за сам факт мого існування.
Моя кішка майже не змінилася зовні. Іноді ми сідаємо з нею вдвох і
починаємо згадувати той день, коли вперше зустрілися. Може, про це
згадую лише я? А вона думає про своє? Але в її очах я бачу увагу і
турботу. <span>Щороку ми відзначаємо день нашої зустрічі. Я обов’язково пригощаю її
чим-небудь смачненьким. Цього року ми відзначили цей день уже вшосте.</span>
Радісні учні саджали дерева на пришкільній ділянці