якщо точнише казати то
людина це особистысть и кожен повинен її покажати.и напиши щось про те що людина мае право на свою думку...и тд и тп
Это зарубежная литература
1) Бо в мати Ернета ( Анстазі де Ресто) погана репутація, і в нього не було великі статків за плечима
2) Дервіль
3) Працював лихварем, був багатим, але ніколи не вихвалявся цим
4) Ненавидів, не спілкувався, але в кінці роману відписує своє багатство дальній родичці - "Вогник"
5)
6) Діамант
7) Гобсек дає гроші Дервілю на покупку адвокатського бюро, а Дервіль працює безкоштовно на Гобсека
8) Обережність
9) Граф де Ресто
10) Вона спалила розписку про спадок
11) Ні, Ернест де Ресто отримав свій спадок
12) Віконтеса дозволила їм бути разом
Ответ:
ДУмаю це?
Объяснение:Сумна доля чекає ліричного героя. Він скоріш за все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання страждання не лякають його. Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
«Характеристика образу Льоньки із повісті В. Близнеця «Звук павутинки» Шкільні твори
<span>Дитинство — це прекрасний час, коли серце відкрите для нових почуттів, душа — для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ головному горою повісті В. Близнеця «Звук павутинки». У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, увесь той багатоголосий народ жаб, риб, комах, мурашок, метеликів! Будь-який їхній порух — це вияв великого життя природи, який тільки треба побачити — і ти пірнеш у країну пригод і мрій. Саме такими невтомним і уважним спостерігачем був Льонька.
Головний герой твору – хлопчик Льонька з його мріями та фантазіями.
</span>
В мене в дуже гарній кіт, якого звати (ім'я). я його дуже сильно люблю, він в мене дуже гарній, та полюбляе робіті різні цікаві речі. Наприклад, в нього є іграшка, з якою він майже цілий день, ще полюбляе бавитися на вулиці з іншими котами, але не завжди це закінчуеться гарно. В мого котіка гарні (кольор) очі, дуже м'яке (кольор) хутро. Він в меня (Вже дуже давно\недавно). Я люблю свого (ім'я)
