<span>1. Яблынi ў маi што нявесты. (працяжнік не ставіцца, таму што ёсць параўнальны злучнік што)
2. Мы з вамi землякi. (працяжнік не ставіцца, таму што дзейнік выражаны асабовымі займеннікамі)
3. Героi "Слова пра паход Iгараў" не выдуманыя персанажы, а рэальныя людзi. (працяжнік не ставіцца, таму што перад выказнікам ёсць адмоўе не)
</span>4. Пеця - скок з печы на двор. (працяжнік ставіцца, таму што выказнiк - усечаная форма дзеяслова. Але калі выказнік інтанацыйна не выдзяляецца, працяжнік не ставіцца)
<span>5. Шырыня, прастор - не акiнеш вокам! (параўнанне без параўняльнага злучніка - працяжнік ставіцца)</span>
Міф (від грец. Μύθος, мітос — букв. оповідь, розповідь, рідше — казка) абоміт — це оповідь, яка пояснює походження певних речей, явищ, всього світу, через емоційно-чуттєві о́брази. Міф є основою різних релігійних систем, фольклорних традицій, художньої творчості. Окремі міфи, які складають певну систему, утворюють міфологію того чи іншого народу, яка лежить в основі характерного для нього світогляду.Міфи характерні як для первісних народів, що перебували або перебувають на стадії дораціонального, дофілософського і дорелігійного мислення, так і сучасної людини. Стосовно сучасних проявів міфів та їх наслідувань вживається термін«неоміф» або «псевдоміф». В новітніх дослідженнях міф часто розглядається як альтернатива науковому мисленню і невід'ємна складова сучасної культури[1].
РЫПЯЦЬ,СКРЫГОЧУЦЬ ПАЛАЗЫ: МАРОЗНЫ СНЕГ ІМ ЦЯЖКА ГРЫЗЦІ.
<em>Палессе.</em>
<em>Сонечнае. Роднае.</em>
<em>Вабіць. Здзіўляе. Грэе.</em>
<em>Мой бясконцы кут.</em>
<em>Радзіма.</em>
Вось так будзе выглядаць на паперы:
Футбольныя
жартоуныя пытанни
