Мені сподобалось оповідання, тому що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима. Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності.
1. Опис сосонки
2. Попередження сороки
3. Продаж сосни
4. Прекрасне вбрання дерева
5. Нікому не потрібна сосна
6. Втеча Івася
7. Подяка сосні
На мою думку, Тугар Вовк врятував Максима, бо можливо він хотів кращого майбутнього для своєї доньки. Тугар знав, що Мирослава та Максим кохають одне одного, тому зрадник Тугар змилився над долею юнака.
В рассказе идёт речь про мужчину который во время рыбалки познакомился с говорящей рыбой. Он её часто навещал, и один раз пригласил рыбу к себе в гости. Но получилась так, что хазяйка не заметила говорящую рыбу, и вместе с уловом своего мужа пожарила ёё. Когда мужчина пришел домой, он увидел приготовленый обед, покушал. И во время еды он думал,-"Где же мой товарищ".
Життя – дивна річ. Хтось в ньому бідний, а хтось – багатий. Багато хто вважає гроші найбільшою цінністю. Але чи так це?
В наш час матеріальні цінності перевищили духовні, затьмарили їх. В погоні за скарбом ми втрачаємо щастя, а життя наше набуває сенсу машини для друкування грошей. Яскравий приклад цього є в творі Карпенка – Карого під назвою "Сто тисяч". Або у творі "Скарб" про Павлуся, який ніколи нічого не робив. У багатства є одна проблема – залежність від нього. Бідний що став багатим виживе якщо загубить весь капітал, а ось багатому доведеться потрудитись. А ще люди з достатком не завжди щасливі. А без щастя наше життя стає неповноцінним, перетворюється на ілюзію.
З вище наведених мною фактів можна зробити висновок, що багатство – не є необхідністю, і краще бути бідним та щасливим, ніж багатим, але нещасним.