На мою думку українська народна пісня займае окреме місце в українському фольклорі. Вона надзвичайно мелодійна.Українська пісня- це частина духовного життя нашого народу.
Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч пісень. Адже саме з них ми дізнаємось про народні вірування,звичаї, про давню історію...
Пісні мали й мають дуже символічне значення. Кожна подія у нашому житті супроводжується піснею. наше життя починається з матусеної колискової пісні.Підростаючи та працюючи люди також співаюь, адже пісня може підбадоьрити.
Пісня йша поруч з народом всі віки. Український народ вклав у пісню глибоке значення,люди обов*язково відбивали у ній якусь подію, або показували своє становище. Під час горя пісня могла підбадьорити, під час свят- розважала, а під час боротьби- надавала наснаги.
Народ навіть склав декілька висловів про українську пісню. Ось наприкад:"Хто співає, той журбу проганяє", "Найдорожча пісня, з якою мати колискала" або "Казка- брехня, а пісня- правда". Але ось моя улюбленна " Легше тобі на душі стане,як пісня до твого серця загляне".
Отже на мою думку українська пісня дуже важлива для нашог народу, вона є невід*ємною його частиною. Пісня- це гордість та душа нашого народу.
У коломийці зазвичай 2 рядки, у кожному з них 14 складів. Наприклад, на шкільну тему можна написати такі коломийки:
Коломийку написати - це не дуже складно,
Пригадай смішну подію, опиши - і ладно
Якось Гриць прийшов до школи, запізнившись трохи -
Десь опівдні він прийшов, проспав три уроки
Не читала Ганна вірша, що задали вчити,
Каже: "Я забула книжку". Що з нею робити!
Ох, відмінниця Наталка загубила зошит!
І півкласа цю контрольну написать не зможе
Сіроманець — головний герой повісті М. Вінграновського. Це найстаріший вовк у світі. Він давно втратив свою зграю і свою родину — дружину й дітей. Їх убили люди. Залишився Сіроманець зовсім самотнім на цьому світі,нікому про нього подбати. Та ще він і зовсім осліп, тому добувати поживу хижакові нелегко. Сіроманець не злий за вдачею, але в нього є особистий ворог серед людей — Василь Чепіжний. Це він винищив вовків за те, що вони з’їли його козу. Для мисливця метою життя стало звести зі світу вовка, тому Сіроманець ховається від людини, яка ставить на нього капкани і риє вовчі ями, в одну з яких якось він все-таки потрапив. Та це не обізлило вовка проти всіх людей. Адже він прекрасно розуміється на характерах і вдачі людей, відчуває, хто йому друг, а хто ворог. Незважаючи на те що він хижак, ніколи не заподіє зла тим, хто робив йому добро. Так, коли їх із Андрійком у степу застала заметіль, Сіроманець ніс хлопчика на своїй спині, зігрівав своїм теплом, доки їх не знайшли. Вовк урятував хлопчикові життя. Сіроманець — досвідчений і мудрий. Він довгий час був ватажком зграї, виховав багатьох вправних, сильних і сміливих вовків. До його порад завжди прислухалися молоді вовки, на його думку зважали, «він снився молодим вовчицям». А ще його проклинали конюхи та пастухи, коли він завдавав шкоди череді чи отарі.
1.Володимир винничук
2.прихід весни
3.чари ночі
4. Поніс на руках
Г тому що я це читав і це дуже легко
⇒